Read Біблія, Куліш Левит 22 Bible Online

Левит 22 - Біблія, Куліш bible

Левит 22

¹І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

²«Скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святощами синів Ізраїлевих, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Імені. Я Господь.

³Скажи їм: ”Якщо хто з усіх нащадків ваших в поколіннях ваших, маючи на собі нечистоту, наблизиться до святощів, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь.

⁴Хто із нащадків Ааронових прокажений або має виділення, той не повинен їсти святощів, поки не очиститься. І хто доторкнеться до всякого нечистого від мертвого, або в кого трапиться витікання сімені,

⁵або хто доторкнеться до всякого плазуна, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим, якою б не була нечистота,—

⁶той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти зі святощів, раніше ніж обмиє тіло своє водою.

⁷Але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти зі святощів, бо це його їжа.

⁸Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь.

⁹Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти через нього, коли порушать це. Я Господь, що освячує їх.

¹⁰Ніхто сторонній не повинен їсти святощів: хто оселився у священника і найманець не повинен їсти святощів.

¹¹Якщо ж священник купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти їх, також і домашні його можуть їсти хліб його.

¹²Якщо дочка священника вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святощів.

¹³Коли ж дочка священника буде вдовою або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого. А сторонній ніхто не повинен їсти його.

¹⁴Хто помилково з’їсть зі святощів, той повинен віддати священнику святощі і докласти до них п’яту частину їхню.

¹⁵Священники самі не повинні ганьбити святощів синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу,

¹⁶і не наведуть на себе вину за провину, коли будуть їсти святощі свої, бо Я Господь, що освячує їх”».

¹⁷І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

¹⁸«Оголоси Ааронові, і синам його, і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: ”Якщо хто з дому Ізраїлевого або з чужинців, що оселилися між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, чи з ревності приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення,

¹⁹то, щоб цим знайти милість від Бога, жертва повинна бути без вад, самець, з великої худоби, з овець і з кіз.

²⁰Ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте, бо цим не знайдете ви милості.

²¹І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю або з ревності, з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб була угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній.

²²Тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої — таких не приносьте Господу і в жертву вогняну не давайте їх на жертовник Господній.

²³Бичка й вівцю з надмірно довгими або короткими кінцівками, у жертву ревності можеш принести, а якщо як обітниця, то це не угодно буде Богові.

²⁴Тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього,

²⁵і з рук чужинця не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, вада на них: не придбають вони вам благовоління”».

²⁶І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²⁷«Коли народиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде угодним на вогняну жертву для Господа.

²⁸Але ні корови, ні вівці не ріжте в один день з малям її.

²⁹Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління.

³⁰Того ж дня слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь.

³¹І дотримуйтеся заповідей Моїх, і виконуйте їх. Я Господь.

³²Не ганьбіть святого Імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас,

³³Який вивів вас із землі єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь».