Read Біблія, Куліш Левит 25 Bible Online

Левит 25 - Біблія, Куліш bible

Левит 25

¹І промовив Господь до Мойсея на горі Синай, говорячи:

²«Оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: ”Коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля та святкуватиме суботу Господню.

³Шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їхні,

⁴а сьомого року буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй.

⁵Що саме виросте на полі твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай. Нехай це буде рік спокою землі.

⁶І буде це впродовж суботи землі вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабині твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе,

⁷і худобі твоїй, і звірам, які на землі твоїй, нехай буде весь урожай її в їжу.

⁸І відлічи собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років.

⁹І засурми трубою сьомого місяця, десятого дня місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій.

¹⁰І освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть волю на землі всім жителям її. Нехай буде це у вас ювілей: і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться до родини своєї.

¹¹П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть того, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,

¹²бо це ювілей: святим нехай буде він для вас. З поля їжте врожай його.

¹³В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.

¹⁴Якщо будеш продавати щось ближньому твоєму або будеш купувати щось у ближнього твого, не кривдьте один одного.

¹⁵Згідно з кількістю років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і згідно з кількістю років прибутку він повинен продавати тобі.

¹⁶Якщо багато залишається років, збільши ціну, а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо число жнив продає він тобі.

¹⁷Не кривдьте один одного. Бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш.

¹⁸Виконуйте постанови Мої і зберігайте закони Мої та виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі,

¹⁹і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній.

²⁰Якщо скажете: «Що ж нам їсти сьомого року, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші?»

²¹Я пошлю благословіння Моє на вас шостого року, і він принесе врожай на три роки.

²²І будете сіяти восьмого року, але будете їсти з врожаїв старих до дев’ятого року,— доки не дозріє врожай його, будете їсти старе.

²³Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви чужинці і поселенці у Мене.

²⁴По всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.

²⁵Якщо брат твій зубожіє і продасть частину володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його.

²⁶Якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде скільки потрібно на викуп,

²⁷то нехай він порахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє.

²⁸Якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.

²⁹Якщо хто продасть житловий будинок у місті, оточеному муром, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року його можна викупити;

³⁰Якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має мур, залишиться назавжди у покупця його для поколінь його, і в ювілей не відійде від нього.

³¹А будинки в селищах, навколо яких нема муру, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх завжди можна, і в ювілей вони відійдуть.

³²А міста левитів, будинки в містах володіння їхнього, левитам завжди можна викуповувати.

³³А хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їхнього у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих.

³⁴І поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їхнє.

³⁵Якщо брат твій збідніє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи чужинець він, чи поселенець, щоб він жив з тобою.

³⁶Не бери від нього відсотків та прибутку і бійся Бога твого, щоб жив брат твій з тобою.

³⁷Срібла твого не віддавай йому під відсотки і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку.

³⁸Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі єгипетської, щоб дати вам землю ханаанську, щоб бути вашим Богом.

³⁹Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської:

⁴⁰він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець. До ювілейного року нехай працює у тебе,

⁴¹а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться до родини своєї, і повернеться знову у володіння батьків своїх,

⁴²тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів.

⁴³Не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого.

⁴⁴А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас.

⁴⁵Також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з родичів їхніх, які у вас, що народилися в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю.

⁴⁶Можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток, вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не пануйте з жорстокістю.

⁴⁷Якщо чужинець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться чужинцеві, що оселився у тебе, або комусь із родини чужинця,

⁴⁸то після продажу можна викупити його: один із братів його повинен викупити його,

⁴⁹або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хтось з родичів його, з племені його, повинен викупити його, або якщо буде мати достаток, сам викупиться.

⁵⁰І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років, як тимчасовий наймит він буде в нього.

⁵¹І якщо ще багато залишається років, то відповідно до них він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений.

⁵²Якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і відповідно до років віддати за себе викуп.

⁵³Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки, він не повинен панувати над ним з жорстокістю перед очима твоїми.

⁵⁴Якщо ж він не буде викуплений таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним,

⁵⁵тому що сини Ізраїлеві — Мої раби, вони Мої раби, яких Я вивів із землі єгипетської. Я Господь, Бог ваш.