Read Біблія, Куліш Левит 6 Bible Online

Левит 6 - Біблія, Куліш bible

Левит 6

¹І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

²«Якщо хто згрішить, і провиниться перед Господом, і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обманить ближнього свого,

³або знайде загублене, і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво, що він не зробив цих гріхів,—

⁴то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов.

⁵Або якщо він про щось поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і додати до того п’яту частину і повернути тому, кому це належить, у день коли виявиться провина його.

⁶І за провину свою нехай принесе Господу до священника в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю.

⁷І очистить його священник перед лицем Господнім, і прощено буде йому все, що він зробив, в чому він став винним».

⁸І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

⁹«Заповідай Ааронові та синам його: ”Ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на вогні жертовника всю ніч до ранку, і вогонь на жертовнику нехай горить і не вгасає.

¹⁰І нехай священник одягнеться в лляну шату свою, і одягне на тіло своє спідні лляні штани, і збере попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника.

¹¹І нехай зніме із себе одяг свій, і одягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце.

¹²А вогонь на жертовнику нехай горить і не вгасає, і нехай священник запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви.

¹³Вогонь постійно нехай горить на жертовнику і не вгасає.

¹⁴Ось закон про хлібну жертву: сини Ааронові повинні приносити її перед лицем Господнім до жертовника.

¹⁵І нехай візьме священник жменею своєю з кращого пшеничного борошна хлібної жертви і з оливи її та весь ладан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, пам’ятна частка перед Господом.

¹⁶А решту з нього нехай їдять Аарон і сини його. Прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його.

¹⁷Не слід пекти його квашеним. Це даю Я їм у частку з вогняних жертв Моїх. Це найсвятіше, подібно як жертва за гріх і жертва за провини.

¹⁸Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна постанова для ваших поколінь з вогняних жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться”».

¹⁹І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²⁰«Ось жертва від Аарона і синів його, яку приноситимуть вони Господу в день помазання свого: десята частина ефи кращого пшеничного борошна в жертву постійну, половина її вранці і половина — ввечері.

²¹На сковороді в оливі вона має бути приготована; вимішану в оливі принось її в шматках, як розламується на шматки жертва хлібна, принось її як приємні пахощі для Господа.

²²І священник із синів Ааронових, помазаний на місце його, повинен робити це: це вічна постанова Господа. Уся жертва повинна бути спалена.

²³І кожна хлібна жертва від священника нехай вся буде спалена, не можна її їсти».

²⁴І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²⁵«Скажи Ааронові та синам його: ”Ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути зарізана перед Господом на тому місці, де ріжуть всепалення — це найсвятіше.

²⁶Священник, який приносить жертву за гріх, повинен їсти її; на святому місці нехай їдять її, у дворі скинії зібрання.

²⁷Усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться, і якщо кров її попаде на одяг, то забризкане випери на святому місці.

²⁸Глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити. Якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою.

²⁹Кожен чоловічої статі священницького роду може їсти її — це найсвятіше.

³⁰А кожну жертву за гріх, кров якої вноситься в скинію зібрання для очищення у святині, не можна їсти, її слід спалювати на вогні.