Read Біблія, Куліш Левит 7 Bible Online

Левит 7 - Біблія, Куліш bible

Левит 7

¹Ось закон про жертву за провину: це найсвятіше.

²Жертву за провину слід зарізати на тому місці, де ріжуть всепалення, і кров’ю її священник покропить жертовник з усіх боків.

³Він повинен принести з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі,

⁴і обидві нирки, і жир, який на них та на стегнах, і сальник, що на печінці,— з нирками нехай він відокремить це.

⁵І спалить це священник на жертовнику як вогняну жертву для Господа: це жертва за провину.

⁶Кожен чоловічої статі священницького роду може їсти її. На святому місці слід їсти її: це найсвятіше.

⁷Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священникові, який очищає нею.

⁸І коли священник приносить чиюсь жертву всепалення, шкура з жертви всепалення, яку він приносить, належить священникові.

⁹І всяка хлібна жертва, печена в печі, і всяка приготована у горщику або на сковороді, належить священникові, який приносить її.

¹⁰І всяка хлібна жертва, змішана з оливою і суха, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому.

¹¹Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу:

¹²якщо хто приносить її як подяку, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, і краще пшеничне борошно, вимішане в оливі, хліби, змішані з оливою.

¹³Крім коржів, нехай він приносить у жертву свою квашений хліб, при мирній жертві подяки.

¹⁴Нехай принесе з кожної жертви своєї якусь частину як дар для Господа: це належить священникові, який кропить кров’ю мирної жертви.

¹⁵М’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день, в який буде принесене, не слід залишати від нього до ранку.

¹⁶Якщо ж хто приносить жертву за обітницею або як добровільний дар, то жертву його слід їсти в день принесення її, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна,

¹⁷а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні.

¹⁸Якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде прийнята. Хто її принесе, не буде йому зарахована: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх.

¹⁹А м’яса, якщо воно доторкнеться до чогось нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні. А м’ясо чисте може їсти кожен чистий.

²⁰Якщо ж хтось, будучи нечистим, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться той з народу свого.

²¹І якщо хтось, доторкнувшись до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться той з народу свого”».

²²І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²³«Скажи синам Ізраїлевим: ”Ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте.

²⁴Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку потребу, а їсти не їжте його.

²⁵Тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься у вогняну жертву Господу, знищиться той з народу свого.

²⁶І ніякої крові не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби.

²⁷А хто буде їсти якусь кров, знищиться той з народу свого”».

²⁸І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²⁹«Скажи синам Ізраїлевим: ”Хто приносить мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести в дар Господу.

³⁰Своїми руками повинен він принести у вогняну жертву Господу: жир із грудиною повинен він принести, колихаючи грудиною перед лицем Господнім.

³¹Жир спалить священник на жертовнику, а грудина належить Ааронові й синам його.

³²І праву лопатку, як дар, з мирних жертв ваших віддавайте священникові:

³³хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і права лопатка буде як частка,

³⁴бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх грудину колихання й лопатку приношення, і віддаю їх Ааронові священнику й синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих.

³⁵Ось частка Ааронові та частка синам його з вогняних жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнослужіння,

³⁶яку повелів Господь давати їм від дня помазання їхнього від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова для поколінь їхніх.

³⁷Ось закон про всепалення, про жертву хлібну, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну,

³⁸який дав Господь Мойсеєві на горі Синай, коли повелів синам Ізраїлевим у пустелі Синайській приносити Господу жертви свої”».