Read Біблія, Куліш Єремiя 10 Bible Online

Єремiя 10 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 10

¹Слухайте слово, яке Господь говорить вам, доме Ізраїлів.

²Так говорить Господь: «Не вчіться шляхів язичників й не бійтеся ознак небесних, яких язичники бояться.

³Бо постанови народів — порожнеча: зрубують дерево у лісі, обробляють його руками теслі за допомогою сокири,

⁴покривають сріблом і золотом, прикріплюють цвяхами і молотом, щоб не хиталося.

⁵Вони — як обточений стовп, і не говорять; їх носять, тому що ходити не можуть. Не бійтеся їх, тому що вони не можуть заподіяти зла, але і добра робити не мають сили».

⁶Немає схожого до Тебе, Господи! Ти великий, і Твоє Ім’я велике могутністю.

⁷Хто не буде боятися Тебе, Царю народів? Бо Тобі єдиному належить це; тому що між усіма мудрецями народів і в усіх царствах їхніх немає подібного до Тебе.

⁸Усі до одного вони безглузді й нерозумні; марне вчення — це дерево.

⁹Розбите на листи срібло привезене з Таршіша, золото — з Офіра, справа художника і рук плавильника; одяг на них — гіацинт і пурпур: все це — справа людей майстерних.

¹⁰А Господь Бог — істина; Він — Бог живий і Цар вічний. Від гніву Його тремтить земля, і народи не можуть витримати обурення Його.

¹¹Так говоріть їм: «Боги, які не створили неба та землі, зникнуть із землі, а також з-під небес!»

¹²Він створив землю силою Своєю, утвердив всесвіт мудрістю Своєю і розумом Своїм розпростер небеса.

¹³Коли Він озветься — шумлять води на небесах, і Він піднімає хмари від країв землі, творить блискавки серед дощу і виводить вітер зі сховищ Своїх.

¹⁴Безумствує кожна людина у своєму знанні, осоромлює себе всякий плавильник ідолом своїм, тому що виплавлене ним є неправда, і немає у ньому духу.

¹⁵Це повна порожнеча, справа омани; під час їхнього відвідування вони зникнуть.

¹⁶Не така, як їхня, доля Якова, бо його Бог — Творець усього, а Ізраїль — жезл спадщини Його; Ім’я Його — Господь Саваот.

¹⁷Забери із землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі;

¹⁸бо так говорить Господь: «Ось Я викину жителів цієї землі цього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх».

¹⁹Горе мені у моєму нещасті; рана моя болюча, але я говорю сам собі: «Справді, це моя скорбота, і я буду нести її».

²⁰Намет мій спустошений, і всі мотузки мої порвані; діти мої пішли від мене, і немає їх: нема кому вже поставити шатро моє і розвісити килими мої,

²¹бо пастирі стали безглуздими і не шукали Господа, а тому вони і чинили нерозумно, і все їхнє стадо розсіяне.

²²Несеться чутка: ось вона йде, і великий шум від північної країни, щоб міста Юдеї зробити пустелею, житлом шакалів.

²³Знаю, Господи, що не у волі людини дорога її, що не у владі того, хто йде, спрямовувати кроки свої.

²⁴Карай мене, Господи, але за правдою, не у гніві Твоєму, щоб не принизити мене.

²⁵Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе, і на племена, які не прикликають Імені Твого; бо вони з’їли Якова, пожерли його і знищили його, і житло його спустошили.