Read Біблія, Куліш Єремiя 13 Bible Online

Єремiя 13 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 13

¹Так сказав мені Господь: «Піди, купи собі лляний пояс і підпережи ним стегна твої, але у воду не клади його».

²І купив я пояс, за словом Господа, і підперезав ним стегна мої.

³І було до мене слово Господнє вдруге, і сказано:

⁴«Візьми пояс, який ти купив, що на стегнах твоїх, і встань, піди до Євфрату, і сховай його там, в ущелині скелі».

⁵Я пішов і сховав його біля Євфрату, як повелів мені Господь.

⁶Коли ж минуло багато днів, Господь сказав мені: «Встань, піди до Євфрату і візьми звідти пояс, який Я звелів тобі сховати там».

⁷І я прийшов до Євфрату, викопав і узяв пояс з того місця, де сховав його, і ось пояс виявився зіпсованим, і ні до чого непридатним.

⁸І було до мене слово Господнє:

⁹«Так говорить Господь: ”Отак Я знищу гордість Юди та велику гордість Єрусалима.

¹⁰Цей негідний народ, який не хоче слухати слів Моїх, живе за впертістю серця свого і ходить слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, буде, як цей пояс, який ні до чого непридатний.

¹¹Бо так, як пояс близько лежить до стегон людини, так Я наблизив до Себе весь дім Ізраїлів і весь дім Юдин,— говорить Господь,— щоб вони були Моїм народом і Моєю славою, хвалою і прикрасою; але вони не послухалися”.

¹²Тому скажи їм це слово: ”Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: кожен бурдюк для вина наповнюється вином”. Вони скажуть тобі: ”Хіба ми не знаємо, що кожен бурдюк для вина наповнюється вином?”

¹³А ти скажи їм: ”Так говорить Господь: ось Я наповню вином до сп’яніння усіх жителів цієї землі та царів, які сидять на престолі Давида, і священників, і пророків, і всіх жителів Єрусалима,

¹⁴і розіб’ю їх одного об одного, і батьків, і синів разом,— говорить Господь,— не пощаджу і не помилую, і не пожалію знищити їх”».

¹⁵Слухайте і вважайте; не будьте горді, бо говорить Господь.

¹⁶Прославте Господа, Бога вашого, доки Він ще не навів темряви, і доки ще ноги ваші не спотикаються на горах мороку; тоді ви будете очікувати світла, а Він перетворить його на тінь смерті та зробить темрявою.

¹⁷Якщо ж ви не послухаєте цього, то душа моя у потаємних місцях буде оплакувати вашу гордість, буде плакати гірко, й очі мої будуть виливатися у сльозах, тому що стадо Господнє відведуть у полон.

¹⁸«Скажи цареві й цариці: ”Смиріться, сядьте нижче, бо вінець слави вашої упав з голови вашої”.

¹⁹Південні міста замкнені, і нема кому відчиняти їх; весь Юда відводиться у полон, відводиться у полон увесь цілком.

²⁰Підніміть очі ваші і подивіться на тих, що йдуть з півночі; де стадо, яке дане було тобі, прекрасне стадо твоє?

²¹Що скажеш, дочко Сіона, коли Він тебе відвідає? Ти сама привчила їх начальствувати над тобою; чи не охоплять тебе болі, як жінку, що народжує?

²²І якщо скажеш у серці твоєму: ”За що це осягло мене?” За безліч беззаконь твоїх відкритий поділ у тебе, оголені п’яти твої.

²³Чи може ефіоп змінити шкіру свою і барс — плями свої? Так і ви, чи можете робити добре, якщо звикли робити зле?

²⁴Тому розвію їх, як порох, що розноситься пустельним вітром.

²⁵Ось жереб твій, частина, відміряна тобі від Мене,— говорить Господь,— тому що ти забула Мене і сподівалася на неправду.

²⁶За те буде піднятий поділ твій на лице твоє, щоб відкрився сором твій.

²⁷Бачив Я перелюбство твоє і шалену пожадливість твою, твої гидоти і твої мерзоти на пагорбах і в полях. Горе тобі, Єрусалиме! Ти і після цього не очистишся. Як довго ще?»