Read Біблія, Куліш Єремiя 17 Bible Online

Єремiя 17 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 17

¹Гріх Юди написаний залізним різцем, алмазним вістрям накреслений на скрижалі серця їхнього і на рогах жертовників їхніх.

²Як про синів своїх, так згадують вони про жертовники свої та діброви свої біля зелених дерев, на високих пагорбах.

³Гору Мою в полі, майно твоє та всі скарби твої віддам на пограбування, і всі висоти твої — за гріхи в усіх володіннях твоїх.

⁴І ти через себе втратиш спадщину твою, яку Я дав тобі, і віддам тебе у рабство ворогам твоїм, у землю, якої ти не знаєш, тому що ви розпалили вогонь гніву Мого; він буде горіти навіки».

⁵Так говорить Господь: «Проклята людина, яка надіється на людину і тіло робить своєю опорою, і серце якої відходить від Господа.

⁶Вона буде, як верес у пустелі і не побачить, коли прийде добре, й оселиться в спекотних місцях у степу, на землі неплідній, незаселеній.

⁷Благословенна людина, яка покладається на Господа, і надія якої — Господь.

⁸Бо вона буде, як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід.

⁹Лукаве серце людське над усе і вкрай зіпсоване; хто пізнає його?

¹⁰Я, Господь, проникаю у серце і випробовую нутрощі, щоб відплатити кожному за дорогами його і за плодами вчинків його.

¹¹Куріпка сідає на яйця, яких не несла; таким є той, хто здобуває багатство неправдою; він залишить його у половині днів своїх, і стане нерозумним при своєму кінці».

¹²Престол слави, звеличений від початку, є місце нашого освячення.

¹³Ти, Господи, надія Ізраїлева; всі, що залишають Тебе, будуть посоромлені. «Ті, що відступають від Мене, будуть записані на піску, тому що залишили Господа, джерело живої води».

¹⁴Зціли мене, Господи, і буду зціленим; врятуй мене, і буду врятованим, бо Ти — слава моя.

¹⁵Ось вони говорять мені: «Де слово Господнє? Нехай воно збудеться!»

¹⁶Я не поспішав бути пастирем у Тебе і не бажав дня нещастя, Ти це знаєш; що вийшло з моїх уст, те відкрите перед лицем Твоїм.

¹⁷Не будь страшним для мене, Ти — надія моя у день біди.

¹⁸Нехай посоромляться гонителі мої, а я не буду посоромлений; нехай вони затремтять, а я не буду боятися; наведи на них день бідування і побий їх подвійним побиттям.

¹⁹Так сказав мені Господь: «Піди і стань у воротах синів народу, якими входять і виходять царі юдейські, та біля всіх воріт єрусалимських,

²⁰і говори їм: ”Слухайте слово Господнє, царі юдейські, вся Юдея і всі жителі Єрусалима, які входять цими воротами.

²¹Так говорить Господь: бережіть душі свої і не носіть тягарів у день суботній і не вносьте їх воротами єрусалимськими,

²²і не виносьте тягарів з домів ваших у день суботній, і не займайтеся жодною працею, але святіть день суботній так, як Я заповів батькам вашим,

²³та вони не послухалися і не прихилили вуха свого, але стали твердошиїми, щоб не слухати і не приймати настанови.

²⁴І якщо ви послухаєте Мене у тому,— говорить Господь,— щоб не носити тягарів воротами цього міста у день суботній, і щоб святити суботу, не займаючись у цей день жодною працею,

²⁵то воротами цього міста будуть входити царі та князі, які сидять на престолі Давида, які їздять на колісницях і на конях, вони та князі їхні, юдеї та жителі Єрусалима, і місто це буде населеним вічно.

²⁶І будуть приходити з міст юдейських та з околиць Єрусалима, із Веніамінової землі, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і приносити всепалення, і жертву, і хлібну жертву, і ладан, і жертви подяки у дім Господній.

²⁷А якщо не послухаєте Мене в тому, щоб святити день суботній і не носити тягарів, входячи у ворота Єрусалима в день суботній, то запалю вогонь у воротах його, і він пожере палаци Єрусалима і не погасне”».