Read Біблія, Куліш Єремiя 18 Bible Online

Єремiя 18 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 18

¹Слово, яке було до Єремії від Господа:

²«Встань і зійди у дім гончара, і там Я сповіщу тобі слова Мої».

³І зійшов я у дім гончара, і ось він виконував свою роботу на кружалі.

⁴І посудина, яку гончар виробляв із глини, розвалилася в руці його; і він знову зробив з неї іншу посудину, яку гончар задумав зробити.

⁵І було слово Господнє до мене:

⁶«Чи не можу Я вчинити з вами, доме Ізраїлів, як цей гончар? — говорить Господь. — Ось як глина в руці гончара, так ви у Моїй руці, доме Ізраїлів.

⁷Іноді Я скажу про якийсь народ і царство, що викоріню, знищу і погублю його,

⁸але якщо цей народ, проти якого Я це говорив, навернеться від своїх злих справ, Я відвертаю те зло, яке задумав зробити йому.

⁹А іноді скажу про якийсь народ та царство, що збудую та зміцню його,

¹⁰але якщо він буде робити зло перед очима Моїми і не буде слухатися голосу Мого, Я відміню те добро, яким хотів збагатити його.

¹¹Отже, скажи юдеям та жителям Єрусалима: ”Так говорить Господь: ось Я готую вам зло і задумую проти вас; отже, наверніться кожен від злого шляху свого і виправте дороги ваші та вчинки ваші”».

¹²Але вони говорять: «Не надійся; ми будемо жити за своїми думками і будемо чинити кожен за впертістю злого серця свого».

¹³Тому так говорить Господь: «Запитайте між народами, чи хтось чув схоже до цього? Вкрай мерзотні вчинки зробила діва Ізраїлева.

¹⁴Чи залишає сніг ливанський скелю гори? І чи висихають холодні води, що течуть з інших місць?

¹⁵А Мій народ залишив Мене; вони кадять марнотам, спіткнулися на шляхах своїх, залишили шляхи давні, щоб ходити шляхом непрокладеним,

¹⁶щоб зробити землю свою жахом, постійним посміховиськом, так що кожен, хто проходить нею, здивується і похитає головою своєю.

¹⁷Немов східним вітром, розвію їх перед лицем ворога; спиною, а не лицем повернуся до них у день їхньої біди».

¹⁸А вони сказали: «Прийдіть, змовимося проти Єремії; тому що не зник Закон у священника і рада у мудрого, і слово у пророка; прийдіть, уразимо його язиком і не будемо слухати слів його».

¹⁹Вислухай мене, Господи, і почуй голос моїх супротивників.

²⁰Чи можна платити злом за добро? А вони копають яму душі моїй. Згадай, що я стою перед лицем Твоїм, щоб говорити про них добре, щоб відвернути від них Твій гнів.

²¹Отже, віддай синів їхніх голоду і видай їх мечу; нехай будуть дружини їхні бездітними та вдовами, і чоловіки їхні нехай будуть уражені смертю, і юнаки їхні нехай будуть побиті мечем на війні.

²²Нехай чується крик з їхніх домів, коли раптово приведеш на них полки, бо вони копають яму, щоб упіймати мене, і таємно поставили пастки для ніг моїх.

²³Але Ти, Господи, знаєш усі задуми їхні проти мене, щоб умертвити мене; не прости їхньої неправди і гріха їхнього не зітри перед лицем Твоїм. Нехай будуть вони поваленими перед Тобою, вчини з ними це під час гніву Твого.