Read Біблія, Куліш Єремiя 20 Bible Online

Єремiя 20 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 20

¹Коли Пашхур, син Іммерів, священник і наглядач у домі Господньому, почув, що Єремія пророче промовив ці слова,

²то вдарив Пашхур пророка Єремію і посадив його у колоду, яка була біля верхніх Веніамінових воріт при домі Господньому.

³Але на другий день Пашхур випустив Єремію з колоди, і Єремія сказав йому: «Не ”Пашхур” назвав тебе Господь, але ”Маґор-Міссавів”.

⁴Тому що так говорить Господь: ”Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого і для всіх друзів твоїх, і впадуть вони від меча ворогів своїх, і твої очі побачать це. І всю Юдею віддам в руки царя вавилонського, і відведе їх у Вавилон, і поразить їх мечем.

⁵І віддам усе багатство цього міста і все надбання його, й усі коштовності його; і всі скарби царів юдейських віддам в руки ворогів їхніх, і пограбують їх, і візьмуть, і відправлять їх у Вавилон.

⁶І ти, Пашхуре, й усі, хто живе у домі твоєму, підете в полон; і прийдеш у Вавилон, і там помреш, і там будеш похований, ти і всі друзі твої, яким ти пророкував неправдиво”».

⁷Ти вабив мене, Господи,— і я приваблений; Ти сильніший за мене — і переміг, і я щодня зневажений, кожен знущається з мене.

⁸Бо коли тільки я почну говорити,— кричу про насильство, волаю про руйнування, тому що слово Господнє стало ганьбою для мене і щоденним посміховищем.

⁹І подумав я: «Не буду я нагадувати про Нього і не буду більше говорити в Ім’я Його»; але був у серці моєму, ніби палаючий вогонь, який наповнював кістки мої, і я стомився, стримуючи його, і не міг.

¹⁰Бо я чув слова багатьох, погрози навколо: «Заявіть і ми донесемо на нього». Усі, що жили зі мною в мирі, стежать за мною, чи я не спіткнуся: «Можливо він спіткнеться, і ми здолаємо його й помстимося йому».

¹¹Але зі мною Господь, як сильний ратоборець; тому гонителі мої спіткнуться і не здолають; сильно осоромляться, тому що чинили нерозумно; посоромлення буде вічне, ніколи не забудеться.

¹²Господи сил! Ти випробовуєш праведного і бачиш нутро та серце. Нехай побачу я помсту Твою над ними, бо Тобі я довірив справу мою.

¹³Співайте Господу, хваліть Господа, бо Він спасає душу бідного від руки лиходіїв.

¹⁴Проклятий день, в який я народився! День, в який народила мене мати моя, нехай не буде благословенний!

¹⁵Проклята людина, яка принесла звістку батькові моєму і сказала: «У тебе народився син», і тим дуже потішила його.

¹⁶І нехай буде з тією людиною те, що з містами, які зруйнував Господь і не пожалів; нехай чує вона вранці волання й опівдні ридання

¹⁷за те, що вона не вбила мене у материнській утробі — так, щоб мати моя була мені могилою, і утроба її залишалася вічно вагітною.

¹⁸Для чого вийшов я з утроби, щоб бачити труди і скорботи, і щоб дні мої зникали у соромі?