Read Біблія, Куліш Єремiя 25 Bible Online

Єремiя 25 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 25

¹Слово, яке було до Єремії про весь юдейський народ у четвертий рік Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського,— це був перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,—

²і яке пророк Єремія промовив до всього народу юдейського і до всіх жителів Єрусалима, і сказав:

³«Від тринадцятого року Йосії, сина Амонового, царя юдейського, до цього дня, ось уже двадцять три роки, було до мене слово Господнє, і я з раннього ранку говорив вам,— і ви не слухали.

⁴Господь посилав до вас усіх рабів Своїх, пророків, з раннього ранку посилав,— і ви не слухали і не прихиляли вуха свого, щоб слухати.

⁵Вам говорили: ”Наверніться кожен від злої дороги своєї і від злих справ своїх і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим від віку до віку;

⁶і не ходіть слідом за іншими богами, щоб служити їм і поклонятися їм, і не прогнівляйте Мене справами рук своїх, і не зроблю вам зла”.

⁷Але ви не слухали Мене,— говорить Господь,— прогнівляючи Мене справами рук своїх, собі на зло.

⁸Тому так говорить Господь Саваот: за те, що ви не слухали слів Моїх,

⁹ось Я пошлю і візьму всі північні племена,— говорить Господь,— і пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю цю і на жителів її і на всі навколишні народи, і зовсім знищу їх, і зроблю їх жахом і посміховищем, і вічною руїною.

¹⁰І припиню у них голос радості і голос веселощів, голос нареченого та голос нареченої, звук жорен і світло світильника.

¹¹І вся земля ця буде пустелею і жахом; і народи ці будуть служити цареві вавилонському сімдесят років.

¹²І буде: коли виповниться сімдесят років, покараю царя вавилонського і той народ,— говорить Господь,— за їхнє безчестя, і землю халдейську, і зроблю її вічною пустелею.

¹³І звершу над тією землею всі слова Мої, які Я вимовив на неї, все написане у цій книзі, що Єремія пророкував на всі народи.

¹⁴Бо і їх поневолять численні народи та великі царі; і Я відплачу їм за їхніми вчинками і за справами рук їхніх».

¹⁵Бо так сказав мені Господь, Бог Ізраїлів: «Візьми з руки Моєї цю чашу з вином люті і напій з неї усі народи, до яких Я посилаю тебе.

¹⁶І вони вип’ють, і будуть хитатися і збожеволіють, побачивши меч, який Я пошлю на них.

¹⁷І я взяв чашу з руки Господньої і напоїв з неї всі народи, до яких послав мене Господь:

¹⁸Єрусалим і міста юдейські, і царів його, і князів його, щоб спустошити їх і зробити жахом, посміховищем та прокляттям, як і видно нині,

¹⁹фараона, царя єгипетського, і слуг його, і князів його, і весь народ його,

²⁰і весь змішаний народ, і всіх царів землі Уц, і всіх царів землі филистимської, і Ашкелон, і Газу, й Екрон, і залишки Ашдода,

²¹Едома, і Моава, і синів Аммонових,

²²і всіх царів Тира, і всіх царів Сидона, і царів островів, які за морем,

²³Дедана, і Тему, і Буза, й усіх, хто стриже волосся на скронях,

²⁴і всіх царів Аравії, і всіх царів різних народів, які живуть у пустелі,

²⁵усіх царів Зімрі, всіх царів Елама, і всіх царів Мідії,

²⁶і всіх царів півночі, близьких один до одного і далеких, і всі царства земні, які на поверхні землі, а цар Шешаха вип’є після них.

²⁷І скажи їм: ”Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: пийте і сп’янійте, і вивергніть, і впадіть, і не вставайте, побачивши меч, який Я пошлю на вас”.

²⁸Якщо ж вони будуть відмовлятися брати чашу з руки твоєї, щоб пити, то скажи їм: ”Так говорить Господь Саваот: ви неодмінно будете пити.

²⁹Бо ось на це місто, на якому назване Ім’я Моє, Я починаю наводити біди; і чи ви залишитеся непокараними? Ні, не залишитеся непокараними, бо Я закликаю меч на усіх, хто живе на землі”,— говорить Господь Саваот. —

³⁰Тому пророкуй їм всі ці слова і скажи їм: ”Господь загримить з висоти і з оселі Своєї святині подасть голос Свій; страшно прогримить на оселю Свою, як ті, що топчуть у давильні, вигукне на всіх мешканців землі.

³¹Шум дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усяким тілом, несправедливих Він віддасть мечу”,— говорить Господь.

³²Так говорить Господь Саваот: ”Ось біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі”.

³³І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані та поховані, гноєм будуть на поверхні землі.

³⁴Ридайте, пастирі, та стогніть, і посипайте себе порохом, вожді стада, бо виповнилися дні ваші для загибелі та розсіяння вашого, і впадете, як дорога посудина.

³⁵І не буде притулку пастирям і порятунку вождям стада.

³⁶Чути волання пастирів і ридання вождів стада, бо спустошив Господь пасовище їхнє.

³⁷Знищуються мирні селища від люті гніву Господнього.

³⁸Він залишив оселю Свою, як лев; і земля їхня стала пустелею від люті спустошувача і від полум’яного гніву Його».