Read Біблія, Куліш Єремiя 36 Bible Online

Єремiя 36 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 36

¹У четвертий рік Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, було таке слово до Єремії від Господа:

²«Візьми собі книжковий сувій і напиши у ньому всі слова, які Я говорив тобі про Ізраїля і про Юду, і про всі народи з того дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії аж до цього дня.

³Можливо, дім Юдин почує про всі біди, які Я думаю зробити їм, щоб вони навернулися кожен від злого шляху свого, щоб Я простив їхню неправду та гріх їхній».

⁴І покликав Єремія Баруха, сина Нерії, і написав Барух у книжковий сувій з уст Єремії всі слова Господа, які Він говорив йому.

⁵І наказав Єремія Баруху, і сказав: «Я ув’язнений і не можу йти у дім Господній;

⁶отже, йди ти і вголос прочитай написані тобою в сувої з моїх уст слова Господні народу в домі Господньому в день посту, також і вголос усім юдеям, які прийшли з міст своїх, прочитай їх.

⁷Можливо, вони піднесуть смиренне благання перед лице Господа і навернуться кожен від злого шляху свого; бо великий гнів та обурення, яке оголосив Господь на народ цей».

⁸Барух, син Нерії, зробив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані у сувої, прочитати в домі Господньому.

⁹У п’ятий рік Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, у дев’ятому місяці оголосили піст перед лицем Господа для всього народу в Єрусалимі та для всього народу, який прийшов до Єрусалима з юдейських міст.

¹⁰І прочитав Барух написані у сувої слова Єремії в домі Господньому, в кімнаті писаря Ґемарії, сина Шафанового, на верхньому дворі, біля входу у нові ворота дому Господнього, вголос усьому народу.

¹¹Михей, син Ґемарії, сина Шафанового, чув усі слова Господні, написані у сувої,

¹²і зійшов у дім царя, у кімнату царського писаря, і ось там сиділи всі князі: царський писар Елішама, і Делая, син Шемаї, і Елнатан, син Ахбора, і Ґемарія, син Шафана, і Седекія, син Ананії, і всі князі;

¹³і переказав їм Михей усі слова, які він чув, коли Барух уголос читав сувій народові.

¹⁴Тоді всі князі послали Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушія, до Баруха сказати йому: «Сувій, який ти вголос читав народу, візьми в руку твою і прийди». І взяв Барух, син Нерії, сувій в руку свою і прийшов до них.

¹⁵Вони сказали йому: «Сядь, і прочитай нам уголос». І прочитав Барух їм уголос.

¹⁶Коли вони вислухали всі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Баруху: «Ми неодмінно перекажемо всі ці слова цареві».

¹⁷І запитали Баруха: «Скажи ж нам, як ти написав усі слова ці з уст його?»

¹⁸І сказав їм Барух: «Він промовляв мені устами своїми усі ці слова, а я чорнилом писав їх у цей сувій».

¹⁹Тоді сказали князі Баруху: «Піди, сховайся ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви».

²⁰І пішли вони до царя у палац, а сувій залишили у кімнаті царського писаря Елішами, і переказали вголос царю всі ці слова.

²¹Цар послав Єгудія принести сувій, і він узяв його з кімнати царського писаря Елішами. Єгудій вголос читав його царю та всім князям, які стояли біля царя.

²²Того часу, дев’ятого місяця, цар сидів у зимовому домі, і перед ним горіла жаровня.

²³Коли Єгудій прочитував три або чотири стовпці, цар відрізував їх писарським ножиком і кидав на вогонь у жаровню, доки не був знищений весь сувій у вогні, який був у жаровні.

²⁴І не злякались, і не роздерли свій одяг ні цар, ні всі слуги його, які чули усі слова ці.

²⁵Хоч Елнатан, Делая і Ґемарія вмовляли царя не спалювати сувій, але він їх не послухав.

²⁶І наказав цар Єрахмеелу, синові царя, і Сераї, синові Азріеловому, і Шелемії, синові Авдіеловому, взяти писаря Баруха та пророка Єремію, але Господь сховав їх.

²⁷І було слово Господнє до Єремії, після того, як цар спалив сувій і слова, які Барух написав з уст Єремії, і сказано йому:

²⁸«Візьми собі знову інший сувій і напиши у ньому всі попередні слова, які були у першому сувої, якого спалив Єгояким, цар юдейський;

²⁹а цареві юдейському Єгоякиму скажи: ”Так говорить Господь: ти спалив цей сувій, сказавши: «Навіщо ти написав у ньому: неодмінно прийде цар вавилонський і розорить цю землю, і знищить на ній людей та худобу?»”

³⁰За це,— так говорить Господь про Єгоякима, царя юдейського,— не буде від нього того, хто сидить на престолі Давидовому, і труп його буде кинутий на спеку денну і на холод нічний.

³¹І відвідаю його, і потомків його, і слуг його за неправду їхню, і наведу на них і на жителів Єрусалима, і на мужів Юди усе зло, що Я говорив до них, а вони не слухали».

³²І взяв Єремія інший сувій і віддав його писареві Баруху, синові Нерії, і він написав у ньому з уст Єремії всі слова того сувою, який спалив на вогні Єгояким, цар юдейський; і ще додано до них багато подібних до тих слів.