Read Біблія, Куліш Єремiя 5 Bible Online

Єремiя 5 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 5

¹Походіть по вулицях Єрусалима, і подивіться, і розвідайте, і пошукайте на площах його, чи не знайдете людину, чи немає того, хто дотримується правди, хто шукає істину? Я пощадив би Єрусалим.

²Хоч вони і говорять: ”Живий Господь!”, але клянуться неправдиво».

³О Господи! Чи не до істини звернені очі Твої? Ти караєш їх, а вони не відчувають болю; Ти знищуєш їх, а вони не хочуть прийняти повчання; обличчя свої вони зробили міцнішими за камінь, не хочуть навернутися.

⁴І сказав я сам у собі: «Можливо, це бідняки; вони нерозважні, тому що не знають шляхів Господніх, закону Бога свого;

⁵піду я до знатних і поговорю з ними, бо вони знають дорогу Господню, закон Бога свого». Але і вони всі розбили ярмо, розірвали кайдани.

⁶За те поразить їх лев з лісу, вовк пустельний спустошить їх, барс буде підстерігати біля міст їхніх: хто вийде з них, буде розтерзаний; бо примножилися злочини їхні, посилилися відступництва їхні.

⁷«Як же Мені простити тебе за це? Сини твої залишили Мене і клянуться тими, які не боги. Я насичував їх, а вони чинили перелюб і натовпами ходили в доми розпусниць.

⁸Це відгодовані коні: кожен з них ірже до дружини іншого.

⁹Невже Я не покараю за це? — говорить Господь. — І чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?

¹⁰Виходьте на стіни його і руйнуйте, але не до кінця; знищіть зубці їхні, тому що вони не Господні;

¹¹бо дім Ізраїлів і дім Юдин вчинили зі Мною дуже віроломно,— говорить Господь,—

¹²вони сказали неправду на Господа і сказали: ”Його немає, і біда не прийде на нас, ми не побачимо ні меча, ні голоду.

¹³І пророки стануть вітром, і слова Господнього немає у них; нехай це станеться над ними самими”».

¹⁴Тому так говорить Господь Бог Саваот: «За те, що ви говорите такі слова, ось Я зроблю слова Мої в устах твоїх вогнем, а цей народ — дровами, і цей вогонь пожере їх.

¹⁵Ось Я приведу на вас, доме Ізраїлів, народ здалеку,— говорить Господь,— народ сильний, народ давній, народ, мови якого ти не знаєш, і не будеш розуміти, що він говорить.

¹⁶Сагайдак його — як відкрита могила, усі вони люди хоробрі.

¹⁷І з’їдять вони жниво твоє і хліб твій, з’їдять синів твоїх і дочок твоїх, з’їдять овець твоїх і волів твоїх, з’їдять виноград твій і смокви твої; зруйнують мечем укріплені міста твої, на які ти надієшся.

¹⁸Але і в ті дні,— говорить Господь,— не знищу вас до кінця.

¹⁹І якщо ви скажете: ”За що Господь, Бог наш, робить нам це все?”, то відповідай: ”Оскільки ви залишили Мене і служили чужим богам у своїй землі, то будете служити чужим в землі не вашій”.

²⁰Оголосіть це у домі Якова і сповістіть у Юдеї, говорячи:

²¹”Вислухай це, народе нерозумний і безсердечний, в якого є очі, та не бачить, який має вуха, та не чує”.

²²Чи Мене ви не боїтеся,— говорить Господь,— чи переді Мною не тремтите? Я поклав пісок межею морю, вічною межею, яку не перейде; і хоч хвилі його намагаються, але перемогти не можуть; хоч вони бушують, але переступити його не можуть.

²³А в цього народу серце буйне та бунтівне, вони відступили і пішли.

²⁴І не сказали у серці своєму: ”Будемо боятися Господа, Бога нашого, Який дає нам дощ ранній і пізній у свій час, зберігає для нас призначені тижні для жнив”.

²⁵Беззаконня ваші відвернули це, і гріхи ваші позбавили вас цього доброго.

²⁶Бо між народом Моїм є безбожники: вартують, як птахолови, припадають до землі, ставлять пастки і ловлять людей.

²⁷Мов клітка, наповнена птахами, доми їхні наповнені обманом; через це вони і піднеслися і розбагатіли,

²⁸стали повними, гладкими, навіть у злі переступили усяку міру, не розбирають судових справ, справ сиріт; розкошують, і справедливій справі убогих не дають суду.

²⁹Невже Я не покараю за це? — говорить Господь. — І чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?

³⁰Дивне і жахливе відбувається на цій землі:

³¹пророки пророкують неправду, і священники панують згідно з цим, і народ Мій любить це. Що ж ви будете робити після всього цього?