Read Біблія, Куліш Єремiя 52 Bible Online

Єремiя 52 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 52

¹Седекія був двадцяти одного року, коли почав царювати, і царював у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я матері його — Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.

²І він робив лихе в очах Господа, все те, що робив Єгояким.

³Тому гнів Господа був над Єрусалимом та Юдою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого. І Седекія збунтувався проти царя вавилонського.

⁴І було дев’ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все військо його, до Єрусалима, і обложили його, і збудували навколо нього насип.

⁵І знаходилося місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.

⁶У четвертому місяці, у дев’ятий день місяця, голод у місті посилився, і не було хліба в народу землі.

⁷Зроблений був пролом у міському мурі, і побігли всі військові, і вийшли з міста вночі воротами, що знаходяться між двома стінами, біля царського саду, і пішли дорогою степу. Халдеї ж були навколо міста.

⁸Військо халдейське погналося за царем, і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього.

⁹І взяли царя, і привели його до царя вавилонського, у Рівлу, у землю Хамат, де він засудив його.

¹⁰І повбивав цар вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських повбивав у Рівлі.

¹¹А Седекії виколов очі і повелів закувати його мідними ланцюгами. І відвів його цар вавилонський у Вавилон і посадив його у в’язницю до дня смерті його.

¹²П’ятого місяця, десятого дня місяця,— це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя вавилонського,— прийшов Невузардан, начальник охоронців, який стояв перед царем вавилонським, у Єрусалим

¹³і спалив дім Господній, і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі великі доми спалив вогнем.

¹⁴І все військо халдейське, яке було з начальником охоронців, зруйнувало усі стіни навколо Єрусалима.

¹⁵Бідних з народу та інший народ, який залишався у місті, і перебіжчиків, які перейшли до царя вавилонського, і залишок простого народу Невузардан, начальник охоронців, виселив.

¹⁶Тільки трохи з бідного народу землі Невузардан, начальник охоронців, залишив для виноградників та землеробства.

¹⁷І мідні стовпи, які були в домі Господньому, і підстави, і мідне море, що в домі Господньому, зламали халдеї й віднесли всю мідь їхню у Вавилон.

¹⁸І тази, і лопатки, і ножі, і чаші, і ложки, і весь мідний посуд, який вживався при богослужінні, взяли.

¹⁹І блюда, і щипці, і чаші, і казани, і лампади, і кадильниці, і кружки, що було золоте — золоте, і що було срібне — срібне, узяв начальник охоронців.

²⁰Також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, що служили підставами, які цар Соломон зробив у домі Господньому,— міді в усіх цих речах неможливо було зважити.

²¹Стовпи ці були — кожен стовп вісімнадцять ліктів висотою, і шнурок дванадцяти ліктів обіймав його, а товщина стінок його, всередині порожнього, чотири пальці.

²²І на ньому мідний вінець, а висота вінця п’ять ліктів, і сітка і гранатові яблука навколо були усі мідні. Те саме і на іншому стовпі з гранатовими яблуками.

²³Гранатових яблук було по усіх боках дев’яносто шість, усіх яблук навколо сітки сто.

²⁴Начальник охоронців узяв також первосвященника Сераю та Цефанію, другого священника, і трьох сторожів порогу.

²⁵І з міста узяв одного євнуха, який був начальником над військовими людьми, і сім чоловік, які стояли перед лицем царя, які знаходилися у місті, і головного писаря у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу країни, знайдених у місті.

²⁶І взяв їх Невузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя вавилонського у Рівлу.

²⁷І поразив їх цар вавилонський, і умертвив їх у Рівлі, у землі Хамат. І виселений був Юда із землі своєї.

²⁸Ось скільки людей виселив Навуходоносор: у сьомому році — три тисячі двадцять три юдеї;

²⁹у вісімнадцятому році Навуходоносора з Єрусалима виселено вісімсот тридцять дві душі;

³⁰двадцять третього року Навуходоносора Невузардан, начальник охоронців, виселив юдеїв сімсот сорок п’ять душ. Усього чотири тисячі шістсот душ.

³¹У тридцять сьомий рік після переселення Єгоякима, царя юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять п’ятий день місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у перший рік свого царювання, помилував Єгоякима, царя юдейського, і вивів його із дому ув’язнення.

³²І розмовляв з ним дружелюбно, і поставив престол його вище від престолу царів, які були в нього у Вавилоні.

³³І змінив його в’язничний одяг, і він завжди у нього обідав у всі дні життя свого.

³⁴І його утримання, утримання постійне, видавалося йому від царя кожного дня до дня смерті його, у всі дні життя його.