Read Біблія, Куліш Єремiя 6 Bible Online

Єремiя 6 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 6

¹Втікайте, діти Веніамінові, з-посеред Єрусалима, і в Текої сурміть трубою і дайте знак вогнем у Бет-Керемі, бо від півночі з’являється біда і велика загибель.

²Розорю Я дочку Сіона, вродливу і зніжену».

³Пастухи зі своїми стадами прийдуть до неї, розкинуть намети навколо неї; кожен буде пасти свою ділянку.

⁴Готуйте проти неї війну; вставайте і підемо в полудень. Горе нам! День уже схиляється, простягаються вечірні тіні.

⁵Вставайте, підемо і вночі, і зруйнуємо оселі її!

⁶Бо так говорить Господь Саваот: «Рубайте дерева і робіть проти Єрусалима насип: це місто має бути покаране, воно сповнене насильства.

⁷Як із джерела ллється вода, так із нього ллється зло: у ньому чути насильство і грабіжництво, перед лицем Моїм завжди образи і рани.

⁸Схаменися, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулася від тебе, щоб Я не зробив тебе пустелею, землею ненаселеною».

⁹Так говорить Господь Саваот: «До кінця обберуть залишок Ізраїля, як виноград; працюй рукою твоєю, як збирач винограду, наповнюючи кошики.

¹⁰До кого мені говорити і кого вмовляти, щоб слухали? Ось вухо у них необрізане, і вони не можуть слухати; ось Господнє слово в них зневажене, воно неприємне їм.

¹¹Тому я переповнений люттю Господньою, не можу тримати її у собі; виллю її на дітей на вулиці і на зібрання юнаків; узяті будуть чоловік з дружиною, літній з тим, хто прожив літа.

¹²І доми їхні перейдуть до інших, також поля і дружини; тому що Я простягну руку Мою на жителів цієї землі,— говорить Господь. —

¹³Бо від малого до великого — кожен з них відданий користолюбству, і від пророка до священника — усі діють лукаво.

¹⁴Легковажно лікують рани народу Мого, говорячи: ”Мир! Мир!”, а миру немає.

¹⁵Чи соромляться вони, роблячи мерзоти? Ні, зовсім не соромляться і не червоніють. За те впадуть між убитими, і під час відвідування Мого будуть повалені»,— говорить Господь.

¹⁶Так говорить Господь: «Зупиніться на дорогах ваших та розгляньте, і розпитайте про давні стежки, де то добра дорога, і нею ідіть, і знайдете спокій душам вашим. Але вони сказали: ”Не підемо”.

¹⁷І поставив Я вартових над вами, сказавши: ”Слухайте звук труби”. Але вони сказали: ”Не будемо слухати”.

¹⁸Отже, слухайте, народи, і знай, зібрання, що з ними буде.

¹⁹Слухай, земле: ось Я приведу на народ цей лихо, плід їхніх думок; бо вони не слухали слів Моїх і закон Мій відкинули.

²⁰Для чого Мені ладан, який іде із Шеви, і запашна тростина з далекої країни? Всепалення ваші небажані, і жертви ваші Мені неприємні».

²¹Тому так говорить Господь: «Ось Я покладу перед цим народом перешкоди, і спотикнуться об них батьки і діти разом, сусід і друг його, і загинуть».

²²Так говорить Господь: «Ось іде народ з північної країни, і народ великий піднімається від країв землі;

²³тримають у руках лук і спис; вони жорстокі і немилосердні, голос їхній шумить, як море, і несуться на конях, вишикувані, як одна людина, щоб воювати з тобою, дочко Сіона».

²⁴«Ми почули звістку про них, і руки у нас опустилися, скорбота охопила нас, муки, як жінку при пологах.

²⁵Не виходьте в поле і не ходіть дорогою, бо меч ворогів — жах з усіх боків».

²⁶«Дочко народу мого! Підпережи себе веретищем і посип себе попелом, тужи, ніби про смерть єдиного сина, гірко плач, бо несподівано прийде на нас згубник».

²⁷«Я поставив тебе твердинею серед народу Мого, стовпом, щоб ти знав і стежив за шляхом їхнім.

²⁸Усі вони — вперті відступники, живуть наклепами; це мідь і залізо,— усі вони спокусники.

²⁹Ковальський міх обгорів, свинець зотлів від вогню: плавильник плавив даремно, бо злі не відокремилися.

³⁰Їх назвуть відкинутим сріблом, тому що Господь відкинув їх».