Read Біблія, Куліш Єремiя 7 Bible Online

Єремiя 7 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 7

¹Слово, яке було до Єремії від Господа:

²«Стань у воротах дому Господнього і проголоси там це слово, і скажи: ”Слухайте слово Господнє, усі юдеї, що входите цими воротами на поклоніння Господу.

³Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: вирівняйте дороги ваші і вчинки ваші, і Я залишу вас жити на цьому місці.

⁴Не надійтеся на неправдиві слова: «Тут храм Господній, храм Господній, храм Господній».

⁵Але якщо зовсім виправите дороги ваші і вчинки ваші, якщо будете правильно чинити суд між людиною і суперником її,

⁶не будете пригноблювати чужинця, сироти і вдови, і проливати невинної крові на цьому місці, і не підете слідом за іншими богами собі на біду,

⁷то Я залишу вас жити на цьому місці, на цій землі, яку дав батькам вашим з роду в рід.

⁸Ось ви надієтеся на слова неправдиві, які не принесуть вам користі.

⁹Як? Ви крадете, убиваєте і чините перелюб, і клянетеся у неправді, і кадите Ваалу, і ходите слідом за іншими богами, яких ви не знаєте,

¹⁰і потім приходите, і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, який названий Ім’ям Моїм, і говорите: «Ми врятовані», щоб надалі чинити всі ці мерзоти.

¹¹Чи не став цей дім, який названий Ім’ям Моїм, вертепом розбійників у ваших очах? Ось Я бачив це,— говорить Господь. —

¹²Підіть же на місце Моє у Шіло, де Я раніше призначив перебувати Імені Моєму, і подивіться, що зробив Я з ним за злочини народу Мого Ізраїля.

¹³І нині, тому що ви робите всі ці справи,— говорить Господь,— і Я говорив вам з раннього ранку, а ви не слухали, і кликав вас, а ви не відповідали,—

¹⁴то Я так само вчиню з домом цим, який названий Ім’ям Моїм, на який ви надієтесь, і з місцем, яке Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Шіло.

¹⁵І відкину вас від лиця Мого, як відкинув усіх братів ваших, усе насіння Єфремове”.

¹⁶Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання, і не заступайся переді Мною, бо Я не почую тебе.

¹⁷Чи не бачиш, що вони роблять у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима?

¹⁸Діти збирають дрова, а батьки розводять вогонь, і жінки місять тісто, щоб робити пиріжки для богині неба і звершувати литі жертви іншим богам, щоб засмучувати Мене.

¹⁹Але чи Мене засмучують вони? — говорить Господь. — Чи не себе самих — на сором собі?

²⁰Тому так говорить Господь Бог: ось проливається гнів Мій і лють Моя на це місце, на людей, і на худобу, і на дерева польові, і на плоди землі, і запалає, і не згасне.

²¹Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: всепалення ваші додавайте до ваших жертв і їжте м’ясо;

²²бо вашим батькам Я не говорив і не давав їм заповіді у той день, в який Я вивів їх із єгипетської землі, про всепалення і жертву;

²³але таку заповідь дав їм: ”Слухайтеся голосу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть усяким шляхом, який Я заповідаю вам, щоб вам було добре”.

²⁴Але вони не послухали і не прихилили вуха свого, і жили за власними думками і впертістю злого серця свого, і стали до Мене спиною, а не лицем.

²⁵З того дня, як батьки ваші вийшли з єгипетської землі, до цього дня Я посилав до вас усіх рабів Моїх — пророків, посилав кожен день з раннього ранку.

²⁶Але вони не слухалися Мене і не прихилили вуха свого, а ожорсточили шию свою, чинили гірше за батьків своїх.

²⁷І коли ти будеш говорити їм усі ці слова, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони не дадуть тобі відповіді.

²⁸Тоді скажи їм: ”Ось народ, який не слухає голосу Господа, Бога свого, і не приймає настанови! Не стало у них істини, вона зникла з уст їхніх”.

²⁹Обстрижи волосся твоє і кинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, який накликав гнів Його.

³⁰Бо сини Юди роблять зло перед очима Моїми,— говорить Господь,— поставили мерзоти свої у домі, який названий Ім’ям Моїм, щоб осквернити його;

³¹і влаштували висоти Тофета у долині синів Гінномових, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не наказував і що Мені на серце не приходило.

³²За те ось приходять дні,— говорить Господь,— коли не будуть більше називати це місце Тофетом і долиною синів Гінномових, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за нестачею місця.

³³І будуть трупи народу цього поживою птахам небесним і звірам земним, і не буде кому відганяти їх.

³⁴І припиню у містах Юдеї та на вулицях Єрусалима голос торжества і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, тому що ця земля буде пустелею.