Read Біблія, Куліш Єремiя 9 Bible Online

Єремiя 9 - Біблія, Куліш bible

Єремiя 9

¹О, хто дасть голові моїй воду й очам моїм — джерело сліз! Я плакав би день і ніч про уражених дочки народу мого.

²О, хто дав би мені у пустелі притулок подорожніх! Залишив би я народ мій і пішов би від них, бо всі вони перелюбники, зборище віроломних.

³«Як лук, напружують язик свій для неправди, міцніють на землі неправдою, бо переходять від одного зла до іншого, і Мене не знають»,— говорить Господь.

⁴«Стережіться кожен свого друга, і не довіряйте жодному зі своїх братів; тому що кожен брат ставить спотикання іншому, і кожен друг розносить наклепи.

⁵Кожен обманює свого друга, і правди не говорять: привчили язик свій говорити неправду, лукавлять до втоми.

⁶Ти живеш серед підступу; через підступ вони не хочуть знати Мене»,— говорить Господь.

⁷Тому так говорить Господь Саваот: «Ось Я розплавлю і випробую їх; бо як інакше Мені чинити з дочкою народу Мого?

⁸Язик їхній — смертоносна стріла, говорить підступно; устами своїми говорять із ближнім своїм дружньо, а у серці своєму будують йому підступи.

⁹Невже Я не покараю їх за це? — говорить Господь. — Чи не помститься душа Моя такому народові, як цей?

¹⁰Про гори здійму плач і крик, і про степові пасовища — ридання, тому що вони випалені, так що ніхто там не проходить, і не чути мекання стад: від птахів небесних до худоби — усі розсіялися, пішли.

¹¹І зроблю Єрусалим купою каміння, житлом шакалів, і міста Юдеї зроблю пустелею, без жителів.

¹²Чи є такий мудрець, який це зрозумів би? І до кого говорять уста Господні — пояснив би, за що загинула країна і випалена, як пустеля, так що ніхто не проходить нею?»

¹³І сказав Господь: «За те, що вони залишили закон Мій, який Я встановив для них, і не слухали голосу Мого і не чинили за ним;

¹⁴а ходили за впертістю серця свого і слідом Ваала, як навчили їх батьки їхні».

¹⁵Тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: «Ось Я нагодую їх, цей народ, полином, і напою їх отруйною водою;

¹⁶і розсію їх між народами, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, і пошлю меч за ними, доки не знищу їх».

¹⁷Так говорить Господь Саваот: «Подумайте, і покличте плакальниць, щоб вони прийшли; пошліть за майстринями у цій справі, щоб вони прибули».

¹⁸Нехай вони поспішать і здіймуть плач за нас, щоб з очей наших лилися сльози, і з вій наших текла вода.

¹⁹Бо голос плачу чути з Сіона: «Як ми пограбовані! Ми жорстоко посоромлені, бо залишаємо землю, тому що зруйнували житла наші».

²⁰Отже, слухайте, жінки, слово Господа, і нехай прислухається вухо ваше до слів уст Його; і вчіть дочок ваших плачу, і одна одну — жалобних пісень.

²¹Бо смерть входить у наші вікна, вдирається у палаци наші, щоб знищити дітей на вулицях, юнаків на площах.

²²«Скажи: ”Так говорить Господь: і будуть повалені трупи людей, як гній на полі і як снопи позаду женця, і не буде кому зібрати їх,—

²³так говорить Господь. — Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, нехай не хвалиться сильний силою своєю, нехай не хвалиться багатий багатством своїм.

²⁴Але хто хвалиться, хвалися тим, що розумієш і знаєш Мене, що Я — Господь, Який творить милість, суд і правду на землі; бо тільки це Мені до вподоби,— говорить Господь. —

²⁵Ось приходять дні,— говорить Господь,— коли Я відвідаю усіх обрізаних і необрізаних:

²⁶Єгипет і Юдею, Едом і синів Аммонових, і Моава, і всіх, що стрижуть волосся на скронях, які живуть у пустелі, тому що всі ці народи необрізані, а ввесь дім Ізраїлів з необрізаним серцем”».