Read Біблія, Куліш Плач Єремiї 3 Bible Online

Плач Єремiї 3 - Біблія, Куліш bible

Плач Єремiї 3

¹Я чоловік, який зазнав горя від жезла гніву Його.

²Він повів мене і ввів у темряву, а не у світло.

³Так, Він повернувся на мене і весь день повертає руку Свою,

⁴виснажив тіло моє і шкіру мою, розтрощив кістки мої,

⁵огородив мене і обклав гіркотою та мукою,

⁶посадив мене у темне місце, як давно померлих,

⁷оточив мене стіною, щоб я не вийшов, обтяжив кайдани мої.

⁸І коли я волав та кликав, затримував молитву мою,

⁹камінням перегородив дороги мої, викривив стежки мої.

¹⁰Він став для мене, ніби ведмідь у засідці, ніби лев у потаємному місці,

¹¹викривив дороги мої і розтерзав мене, перетворив мене на ніщо,

¹²натягнув лук Свій і поставив мене ніби ціллю для стріл —

¹³послав у нирки мої стріли із сагайдака Свого.

¹⁴Я став посміховищем для всього народу мого, їхньою повсякденною піснею.

¹⁵Він переситив мене гіркотою, напоїв мене полином.

¹⁶Розтрощив камінням зуби мої, покрив мене попелом.

¹⁷І відійшов мир від душі моєї, я забув про добро,

¹⁸і сказав я: «Загинула сила моя і надія моя на Господа.

¹⁹Згадай про страждання моє та біду мою, про полин та жовч».

²⁰Твердо пам’ятає це душа моя і падає в мені.

²¹Ось що я відповідаю серцю моєму і тому уповаю:

²²«Це милість Господня, що ми не загинули, бо милосердя Його не вичерпалося:

²³воно оновлюється кожного ранку. Велика вірність Твоя!

²⁴Господь — частка моя,— говорить душа моя,— отже, буду надіятися на Нього».

²⁵Добрий Господь до тих, хто надіється на Нього, до душі, яка шукає Його.

²⁶Добре тому, хто терпляче очікує спасіння від Господа.

²⁷Добре людині, коли вона несе тягар у юності своїй:

²⁸сидить самотньо і мовчить, бо Він наклав його на неї;

²⁹торкається пороху своїми устами, думаючи: «Можливо, ще є надія»;

³⁰підставляє щоку свою тому, хто б’є її, пересичується ганьбою.

³¹Бо не навік залишає Господь,

³²але послав горе — і помилує з великої милості Своєї.

³³Бо Він не з волі Свого серця карає і засмучує синів людських.

³⁴Але, коли топчуть ногами своїми всіх в’язнів землі,

³⁵коли неправедно судять людину перед лицем Всевишнього,

³⁶коли пригноблюють людину в справі її: хіба не бачить Господь?

³⁷Хто це говорить: «І те буває, чому Господь не повелів бути»?

³⁸Чи не з уст Всевишнього приходить біда та добро?

³⁹Навіщо нарікає людина, яка живе? Нехай кожен нарікає на гріхи свої.

⁴⁰Випробуймо та дослідімо дороги свої, і звернімося до Господа.

⁴¹Піднесімо серце наше і руки до Бога, сущого на небесах:

⁴²«Ми відпали і були вперті — Ти не пощадив.

⁴³Ти наповнив Себе гнівом і переслідував нас, умертвляв, не щадив,

⁴⁴Ти закрив Себе хмарою, щоб не доходила наша молитва.

⁴⁵Сміттям та мерзотою Ти зробив нас серед народів.

⁴⁶Розкрили на нас пащу свою всі вороги наші.

⁴⁷Жах та яма, спустошення та руйнування — доля наша».

⁴⁸Потоки вод виливає око моє через нещастя дочки народу мого.

⁴⁹Око моє виливається і не перестає, бо немає полегшення,

⁵⁰доки не зглянеться і не побачить Господь з небес.

⁵¹Око моє засмучує душу мою заради всіх дочок міста мого.

⁵²Всіляко намагалися вловити мене, як пташку, вороги мої, без усякої причини,

⁵³скинули життя моє в яму і закидали мене камінням.

⁵⁴Води піднялися до голови моєї, я сказав: «Загинув я».

⁵⁵Я покликав Ім’я Твоє, Господи, з глибокої ями.

⁵⁶Ти чув голос мій. Не закрий вуха Твого від зітхання мого, від волання мого.

⁵⁷Ти наближався, коли я кликав до Тебе, і говорив: «Не бійся».

⁵⁸Ти захищав, Господи, справу душі моєї, викупив життя моє.

⁵⁹Ти бачиш, Господи, образу мою; розсуди справу мою.

⁶⁰Ти бачиш усю помсту їхню, всі їхні задуми проти мене.

⁶¹Ти чуєш, Господи, наругу їхню, усі їхні задуми проти мене,

⁶²слова тих, хто повстає на мене, і хитрощі їхні проти мене кожного дня.

⁶³Поглянь, чи сидять вони, чи встають, я для них — пісня.

⁶⁴Відплати їм, Господи, за вчинками рук їхніх;

⁶⁵пошли їм затьмарення серця і прокляття Твоє на них;

⁶⁶гнівом переслідуй їх, Господи, і знищ їх з піднебесся.