Read Біблія, Куліш Єзекiїль 14 Bible Online

Єзекiїль 14 - Біблія, Куліш bible

Єзекiїль 14

¹І прийшло до мене декілька чоловік з Ізраїлевих старійшин, і сіли перед обличчям моїм.

²І було до мене слово Господнє:

³«Сину людський! Ці люди впустили ідолів своїх у серце своє і поставили спокусу беззаконня свого перед обличчям своїм: чи можу Я відповідати їм?

⁴Тому говори з ними і скажи їм: ”Так говорить Господь Бог: якщо хтось із дому Ізраїлевого впустить ідолів своїх у серце своє, і поставить спокусу беззаконня свого перед обличчям своїм, і прийде до пророка,— то Я, Господь, чи можу, при безлічі ідолів його, дати йому відповідь?”

⁵Нехай дім Ізраїлів зрозуміє в серці своєму, що всі вони через ідолів своїх зробилися чужими для Мене.

⁶Тому скажи дому Ізраїлевому: ”Так говорить Господь Бог: наверніться, і відверніться від ідолів ваших, і від усіх мерзот ваших відверніть обличчя ваше.

⁷Бо якщо хтось із дому Ізраїлевого або з чужинців, які живуть в Ізраїлі, відійде від Мене, і допустить ідолів своїх у серце своє, і поставить спокусу беззаконня свого перед обличчям своїм, і прийде до пророка запитати Мене через нього,— то Я, Господь, чи дам йому відповідь від Себе?

⁸Я поверну обличчя Моє проти тієї людини, і зроблю її ознакою та притчею, і знищу її з народу Мого. І пізнаєте, що Я — Господь.

⁹А якщо пророк допустить звабити себе і скаже слово так, ніби Я, Господь, навчив цього пророка, то Я простягну на нього руку Мою і знищу його з народу Мого, Ізраїля.

¹⁰І понесуть провину беззаконня свого: яка провина того, хто запитує, така буде провина і пророка,

¹¹щоб надалі дім Ізраїлів не ухилявся від Мене і щоб більше не оскверняли себе всіма беззаконнями своїми, але щоб були Моїм народом, і Я був їхнім Богом”»,— говорить Господь Бог.

¹²І було до мене слово Господнє:

¹³«Сину людський! Якби якась земля згрішила переді Мною, віроломно відступивши від Мене, і Я простягнув на неї руку Мою, і знищив у ній хлібну опору, і послав на неї голод, і почав губити на ній людей та худобу;

¹⁴і якби знайшлися у ній ці три мужі: Ной, Даниїл та Йов,— то вони своєю праведністю спасли б тільки свої душі,— говорить Господь Бог. —

¹⁵Або якби Я послав на цю землю лютих звірів, які осиротили б її, і вона через звірів зробилася б непрохідною пустелею,

¹⁶то ці три мужі серед неї,— живу Я,— говорить Господь Бог,— не спасли б ні синів, ні дочок, а вони, тільки вони спаслися б, а земля стала б пустелею.

¹⁷Або якби Я навів на ту землю меч, і сказав: ”Нехай меч пройде по землі!”, і став знищувати на ній людей та худобу,

¹⁸то ці три мужі серед неї,— живу Я,— говорить Господь Бог,— не спасли б ні синів, ні дочок, а спаслися б тільки вони.

¹⁹Або якби Я послав на ту землю моровицю і вилив на неї лють Мою у кровопролитті, щоб знищити на ній людей та худобу,

²⁰то Ной, Даниїл та Йов серед неї,— живу Я,— говорить Господь Бог,— не спасли б ні синів, ні дочок. Праведністю своєю вони спасли б тільки свої душі».

²¹Бо так говорить Господь Бог: «Якщо навіть чотири тяжкі покарання Мої — меч, голод, лютих звірів і моровицю — пошлю на Єрусалим, щоб знищити у ньому людей та худобу,

²²і тоді залишиться в ньому залишок, сини та дочки, які будуть виведені звідти. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите поведінку їхню та вчинки їхні, і втішитеся у тій біді, яку Я навів на Єрусалим, у всьому, що Я навів на нього.

²³Вони утішать вас, коли ви побачите поведінку їхню та їхні вчинки; і пізнаєте, що Я недарма зробив усе те, що зробив у ньому»,— говорить Господь Бог.