Read Біблія, Куліш Єзекiїль 17 Bible Online

Єзекiїль 17 - Біблія, Куліш bible

Єзекiїль 17

¹І було до мене слово Господнє:

²«Сину людський! Загадай загадку і скажи притчу домові Ізраїлевому.

³Скажи: ”Так говорить Господь Бог: великий орел, з великими крилами, з довгими перами, пухнастий, строкатий, прилетів на Ливан і зняв з кедра верхівку,

⁴зірвав найвищий з його молодих паростків і приніс його у землю ханаанську, поклав його у місті торговців;

⁵і взяв від насіння тієї землі, і посадив на родючій землі над великими водами, наче вербу.

⁶І воно виросло, і стало виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, віття якої хилилося до неї, і коріння її було під нею ж, і стало виноградною лозою, і дало паростки, і пустило віття.

⁷І ще був орел з великими крилами і пухнастий. І ось та виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягнула до нього віття своє, щоб він поливав її з борозен розсадника свого.

⁸Вона була посаджена на доброму полі біля великих вод, так що могла пускати віття і приносити плід, стати пишною лозою”.

⁹Скажи: ”Так говорить Господь Бог: чи буде в неї успіх? Чи не вирвуть коріння її і чи не обірвуть плодів її, так що вона засохне? Все молоде віття, яке виросло від неї, засохне. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коріння її.

¹⁰І ось хоч вона посаджена, але чи буде успіх? Чи не засохне вона, як тільки торкнеться її східний вітер? Засохне на грядках, де виросла”».

¹¹І було до мене слово Господнє:

¹²«Скажи бунтівному дому: ”Хіба не знаєте, що це означає?” Скажи: ”Ось прийшов цар вавилонський у Єрусалим, взяв царя його і князів його і привів їх до себе у Вавилон.

¹³І взяв іншого з царського роду, й уклав з ним союз, і зобов’язав його клятвою, і взяв сильних землі тієї із собою,

¹⁴щоб царство було принижене, щоб не могло піднятися, щоб збережений був союз і стояв твердо.

¹⁵Але той відійшов від нього, послав послів своїх у Єгипет, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи вціліє той, хто це робить? Він порушив союз і чи врятується?

¹⁶Живу Я,— говорить Господь Бог,— у місці перебування царя, який поставив його царем і якому давши клятву, знехтував і порушив свою з ним угоду, в нього у Вавилоні він помре.

¹⁷З великою силою та з численним народом фараон нічого не зробить для нього у цій війні, коли буде насипаний вал і будуть побудовані вежі для облоги, щоб вигубити багато душ.

¹⁸Він знехтував клятву, щоб порушити союз, і ось дав руку свою, і зробив усе це, тому він не врятується”».

¹⁹Тому так говорить Господь Бог: «Живу Я! Клятву Мою, яку він знехтував, і союз Мій, який він порушив, Я поверну на його голову.

²⁰І закину на нього сіть Мою, і впіймається у тенета Мої, і приведу його у Вавилон, і там буду судитися з ним за його віроломство проти Мене.

²¹А всі утікачі його з усіх полків його упадуть від меча, а ті, що залишилися, будуть розвіяні по всіх вітрах. І пізнаєте, що Я, Господь, сказав це».

²²Так говорить Господь Бог: «Я візьму з вершини високого кедра пагін і посаджу; з верхніх паростків його відірву ніжний пагін і посаджу на високій та величній горі.

²³На високій Ізраїлевій горі посаджу його, і пустить віття, і принесе плід, і стане величним кедром, і будуть жити під ним усякі птахи, усякі пернаті будуть жити у тіні гілок його.

²⁴І пізнають усі дерева польові, що Я, Господь, високе дерево понижую, низьке дерево підвищую, дерево, яке зеленіє, висушую, а сухе дерево роблю квітучим. Я, Господь, сказав — і зроблю».