Read Біблія, Куліш Єзекiїль 20 Bible Online

Єзекiїль 20 - Біблія, Куліш bible

Єзекiїль 20

¹Сьомого року, п’ятого місяця, десятого дня місяця, прийшли мужі з Ізраїлевих старійшин запитати Господа і сіли перед обличчям моїм.

²І було до мене слово Господнє:

³«Сину людський! Говори зі старійшинами Ізраїлевими і скажи їм: так говорить Господь Бог: ”Ви прийшли запитати Мене? Живу Я, не відповім вам”,— говорить Господь Бог. —

⁴Чи хочеш судитися з ними, чи хочеш судитися, сину людський? Засвідчи їм про мерзоти їхніх батьків

⁵і скажи їм: так говорить Господь Бог: ”Того дня, коли Я вибрав Ізраїля, і, піднявши руку Мою, поклявся потомкам дому Якова, і відкрив Себе їм у землі єгипетській, і, піднявши руку, сказав їм: «Я Господь, Бог ваш!» —

⁶того дня, піднявши руку Мою, Я поклявся їм вивести їх із землі єгипетської у землю, яку Я призначив для них, яка тече молоком та медом, красу всіх земель,

⁷і сказав їм: «Відкиньте кожен мерзоти від очей ваших і не оскверняйте себе ідолами єгипетськими: Я Господь, Бог ваш».

⁸Але вони збурилися проти Мене і не хотіли слухати Мене, ніхто не відкинув мерзот від очей своїх і не залишив ідолів єгипетських. І Я сказав: «Виллю на них гнів Мій, вичерпаю на них лють Мою серед землі єгипетської».

⁹Але Я вчинив заради Імені Мого, щоб воно не зневажалося перед народами, серед яких вони знаходилися і перед очима яких Я відкрив їм Себе, щоб вивести їх із землі єгипетської.

¹⁰І Я вивів їх із землі єгипетської, і привів їх у пустелю,

¹¹і дав їм заповіді Мої, й оголосив їм постанови Мої, виконуючи які людина була б живою через них.

¹²Дав їм також суботи Мої, щоб вони були ознакою між Мною і ними, щоб знали, що Я Господь, Який освячує їх.

¹³Але дім Ізраїлів збунтувався проти Мене в пустелі: за заповідями Моїми не чинили і відкинули постанови Мої, виконуючи які людина була б живою через них, і суботи Мої порушували, і Я сказав: «Виллю на них Мою лють у пустелі, щоб знищити їх».

¹⁴Але Я вчинив заради Мого Імені, щоб воно не зневажалося перед народами, перед очима яких Я їх вивів.

¹⁵Навіть Я, піднявши руку Мою проти них у пустелі, поклявся, що не введу їх у землю, яку Я призначив,— яка тече молоком та медом, краса всіх земель,—

¹⁶за те, що вони відкинули постанови Мої, і не ходили за заповідями Моїми, і порушували суботи Мої, бо серце їхнє прагнуло до ідолів їхніх.

¹⁷Але око Моє пошкодувало погубити їх, і Я не знищив їх у пустелі.

¹⁸І говорив Я синам їхнім у пустелі: «Не чиніть за правилами батьків ваших, і не дотримуйтесь настанов їхніх, і не оскверняйте себе ідолами їхніми.

¹⁹Я Господь, Бог ваш: за заповідями Моїми живіть, і постанов Моїх дотримуйтеся, і виконуйте їх.

²⁰І святіть суботи Мої, щоб вони були ознакою між Мною та вами, щоб ви знали, що Я Господь, Бог ваш».

²¹Але і сини збунтувалися проти Мене: за заповідями Моїми не чинили і постанов Моїх не дотримувалися, не виконували того, виконуючи що людина була б жива, порушували суботи Мої, і Я сказав: «Виллю на них гнів Мій, вичерпаю над ними лють Мою у пустелі».

²²Але Я відхилив руку Мою і вчинив заради Імені Мого, щоб воно не зневажалося перед народами, перед очима яких Я їх вивів.

²³Також, піднявши руку Мою в пустелі, Я поклявся розсіяти їх серед народів і розвіяти їх по землі

²⁴за те, що вони постанов Моїх не виконували, і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, і повертали очі до ідолів їхніх батьків.

²⁵І попустив, щоб мали недобрі настанови і закони, від яких вони не могли бути живі,

²⁶і попустив їм осквернитися жертвами їхніми, коли вони стали проводити через вогонь кожен перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я — Господь”.

²⁷Тому говори дому Ізраїлевому, сину людський, і скажи їм: так говорить Господь Бог: ”Ось чим ще зневажали Мене батьки ваші, коли віроломно чинили проти Мене:

²⁸Я привів їх у землю, яку з клятвою обіцяв дати їм, піднявши руку Мою, а вони, коли бачили кожен високий пагорб і кожне гіллясте дерево, почали там приносити жертви свої, і ставили там образливі для Мене жертви свої, і кадили пахощі свої, і приносили там литі жертви свої.

²⁹І Я говорив їм: «Що це за висота, куди ви ходите?» Тому називається вона ім’ям Бама і до цього дня”.

³⁰Тому скажи дому Ізраїлевому: так говорить Господь Бог: ”Чи не оскверняєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не чините розпусту за мерзотами їхніми?

³¹Приносячи дари ваші і проводячи синів ваших через вогонь, ви оскверняєте себе всіма ідолами вашими до цього дня, і хочете запитувати Мене, доме Ізраїлів? Живу Я,— говорить Господь Бог,— не дам вам відповіді.

³²І що приходить вам на думку, зовсім не збудеться. Ви говорите: «Будемо, як язичники, як іноземні племена, служити дереву та каменю».

³³Живу Я,— говорить Господь Бог,— рукою міцною і силою великою та виливом гніву буду панувати над вами.

³⁴І виведу вас із народів і з країн, по яких ви розсіяні, і зберу вас рукою міцною і силою великою та виливом гніву.

³⁵І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися з вами лицем до лиця.

³⁶Як Я судився з батьками вашими в пустелі землі єгипетської, так буду судитися з вами,— говорить Господь Бог. —

³⁷І проведу вас під жезлом, і зроблю вас залежними від завіту.

³⁸І виберу з вас бунтівників та непокірних Мені. З краю перебування їхнього виведу їх, але у землю Ізраїлеву вони не ввійдуть, і пізнаєте, що Я — Господь.

³⁹А ви, доме Ізраїлів,— так говорить Господь Бог,— йдіть кожен до своїх ідолів і служіть їм, якщо Мене не слухаєте, але не оскверняйте більше святого Імені Мого дарами вашими та ідолами вашими,

⁴⁰тому що на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі,— говорить Господь Бог,— там буде служити Мені весь дім Ізраїлів, увесь, скільки його є на землі. Там Я ласкаво прийму їх і там зажадаю жертв ваших і перших плодів ваших з усіма святинями вашими.

⁴¹Прийму вас, як приємні пахощі, коли виведу вас із народів, і зберу вас із країн, по яких ви розсіяні, і буду святитися у вас перед очима народів.

⁴²І пізнаєте, що Я — Господь, коли введу вас у землю Ізраїлеву, в землю, яку Я клявся дати батькам вашим, піднявши руку Мою.

⁴³І згадаєте там про ваші дороги і про всі ваші вчинки, якими ви оскверняли себе, і зневажите самі себе за всі ваші злочини, які ви робили.

⁴⁴І пізнаєте, що Я — Господь, коли буду чинити з вами заради Імені Мого, а не за вашими злими шляхами і вашими розпусними вчинками, доме Ізраїлів”»,— говорить Господь Бог.

⁴⁵І було до мене слово Господнє:

⁴⁶«Сину людський! Поверни лице твоє на шлях до півдня, і промов слово на південь, і пророкуй на ліс південного поля.

⁴⁷І скажи південному лісу: ”Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: ось Я запалю у тобі вогонь, і він пожере в тобі кожне зелене дерево і кожне сухе дерево. Не згасне палаюче полум’я, і все ним буде спалене від півдня до півночі.

⁴⁸І побачить кожне тіло, що Я, Господь, запалив його, і він не згасне”».

⁴⁹І сказав я: «О Господи Боже! Вони говорять про мене: ”Чи не говорить він притчі?”»