Read Біблія, Куліш Єзекiїль 21 Bible Online

Єзекiїль 21 - Біблія, Куліш bible

Єзекiїль 21

¹І було до мене слово Господнє:

²«Сину людський! Поверни лице твоє до Єрусалима, і промов слово на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву,

³і скажи землі Ізраїлевій: ”Так говорить Господь Бог: ось Я — проти тебе, і витягну меч Мій з піхов його, і знищу в тебе праведного та несправедливого.

⁴А для того, щоб знищити у тебе праведного та несправедливого, меч Мій з піхов своїх піде на всяке тіло від півдня до півночі.

⁵І пізнає всяке тіло, що Я, Господь, витяг меч Мій з піхов його, і він уже не повернеться”.

⁶Ти ж, сину людський, стогни, ніби в тебе зламані стегна, і в горі стогни перед очима їхніми.

⁷І коли скажуть тобі: ”Чого ти стогнеш?”, скажи: ”Від чутки, що йде”,— і кожне серце розтане, і всі руки ослабнуть, і всякий дух знеможе, й усі коліна затремтять, як вода. Оце прийде і збудеться»,— говорить Господь Бог.

⁸І було до мене слово Господнє:

⁹«Сину людський! Пророкуй і скажи: так говорить Господь Бог. Скажи: ”Меч, меч нагострений та вичищений.

¹⁰Нагострений для того, щоб більше зарізати, вичищений, щоб виблискував, як блискавка. Чи радіти нам, що жезл сина Мого зневажає всяке дерево?

¹¹Я дав його вичистити, щоб узяти в руку. Уже нагострений цей меч і вичищений, щоб віддати його в руку вбивці”.

¹²Стогни і ридай, сину людський, бо він — проти народу Мого, проти всіх князів Ізраїлевих; вони будуть віддані під меч з народом Моїм, тому бий себе по стегнах.

¹³Бо він уже випробуваний. І що, коли він зневажає навіть жезл? Цей не встоїть,— говорить Господь Бог. —

¹⁴Ти ж, сину людський, пророкуй і бий рукою об руку. І подвоїться меч, і потроїться — меч на тих, яких поражають, меч на поразку великого, який проникає до середини їхніх осель.

¹⁵Щоб розтанули серця і щоб полеглих було більше, Я біля всіх воріт їхніх поставлю грізний меч. О горе! Блискучий, як блискавка, нагострений для різанини.

¹⁶Зберися і йди праворуч або ліворуч, куди б не повернулося лице твоє.

¹⁷І Я буду плескати у долоні, і заспокою гнів Мій. Я, Господь, сказав це».

¹⁸І було до мене слово Господнє:

¹⁹«А ти, сину людський, вибери собі дві дороги, якими прийде меч царя вавилонського,— обидві вони повинні виходити з однієї землі,— і накресли дороговказ, накресли на початку доріг в міста.

²⁰Признач дорогу, якою меч прийшов би у Раббу синів Аммонових і в Юдею, в укріплений Єрусалим.

²¹Тому що цар вавилонський зупинився на роздоріжжі, на початку двох доріг, для ворожіння: трясе стріли, запитує терафимів, розглядає печінку.

²²У правій руці у нього жереб ”В Єрусалим”, де треба поставити тарани, відкрити для битви уста, піднести голос для воєнного крику, підвести тарани до воріт, насипати вал, побудувати облогові вежі.

²³Це ворожіння здалося в їхніх очах неправдивим, але оскільки вони клялися клятвою, то він, згадавши про таке їхнє віроломство, вирішив захопити його.

²⁴Тому так говорить Господь Бог: ”Оскільки ви самі згадуєте беззаконня ваші, відкриваєте злочини ваші, виставляючи на вид гріхи ваші в усіх справах ваших, і самі це пригадуєте, то ви будете захоплені руками.

²⁵І ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїля, день якого настав нині, коли безчестю його надходить кінець!”

²⁶Так говорить Господь Бог: ”Зніми із себе діадему і поклади вінець! Це вже минуло! Принижене піднесеться і високе принизиться.

²⁷Зруйную, зруйную, зруйную його і не буде, доки не прийде Той, Кому належить він, і Я дам Йому”.

²⁸А ти, сину людський, пророкуй і скажи: так говорить Господь Бог про синів Аммона і про їхню ганьбу, і скажи: ”Меч, меч оголений для різанини, вичищений для знищення, щоб сяяв, як блискавка,

²⁹щоб, тоді як представляють тобі пусті видіння і неправдиво ворожать тобі, і тебе долучив до обезголовлених злочинців, день яких настав, коли безчестю їхньому буде покладений кінець.

³⁰Чи повернути його у піхви його? На місці, де ти створений, на землі твого походження буду судити тебе.

³¹І виллю на тебе гнів Мій, дихну на тебе вогнем люті Моєї і віддам тебе в руки лютих людей, досвідчених у вбивстві.

³²Ти будеш поживою для вогню, твоя кров залишиться на землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, сказав це”».