Read Біблія, Куліш Єзекiїль 33 Bible Online

Єзекiїль 33 - Біблія, Куліш bible

Єзекiїль 33

¹І було до мене слово Господнє:

²«Сину людський! Говори слово до синів народу твого і скажи їм: ”Якщо на якусь землю Я наведу меч, і народ тієї землі візьме з-посеред себе людину і поставить її у себе сторожем;

³і вона, побачивши меч, який іде на землю, засурмить у трубу і застереже народ,

⁴і якщо хтось буде слухати голос труби, але не буде обережним, то, коли прийде меч і захопить його, кров його буде на голові його.

⁵Голос труби він чув, але не був обережним, кров його буде на ньому; а хто був обережним, той врятував життя своє.

⁶Якщо ж сторож бачив меч, який іде, і не засурмив у трубу, і народ не був застережений, то, коли прийде меч і візьме у когось із них життя, цей схоплений буде за гріх свій, але кров його стягну від руки сторожа.

⁷І тебе, сину людський, Я поставив сторожем Ізраїлевого дому, і ти будеш чути слово з уст Моїх і навчати їх від Мене.

⁸Коли Я скажу беззаконникові: «Беззаконнику! Ти смертю помреш», а ти нічого не будеш говорити, щоб застерегти беззаконника від дороги його, то беззаконник той помре за гріх свій, але кров його стягну з твоєї руки.

⁹Якщо ж ти застерігав беззаконника від дороги його, щоб він навернувся від неї, але він не навернувся від дороги своєї,— то він помре за гріх свій, а ти врятував душу твою.

¹⁰І ти, сину людський, скажи дому Ізраїлевому: ви говорите так: «Наші злочини і наші гріхи на нас, і через них ми гинемо: як же ми можемо жити?»

¹¹Скажи їм: живу Я,— говорить Господь Бог: не хочу смерті грішника, але щоб грішник навернувся від своєї дороги і був живий. Наверніться, наверніться від злих доріг ваших; для чого вам помирати, доме Ізраїлів?

¹²І ти, сину людський, скажи синам народу твого: праведність праведника не врятує у день злочину його, і беззаконник за беззаконня своє не впаде у день навернення від беззаконня свого, так само і праведник у день гріха свого не може залишитися живим за свою праведність.

¹³Коли Я скажу праведнику, що він буде живий, а він понадіється на свою праведність і зробить неправду,— то всі його праведні вчинки не згадаються, і він помре від неправди своєї, яку вчинив.

¹⁴А коли скажу беззаконникові: «Ти смертю помреш», і він навернеться від гріхів своїх і буде творити суд і правду,

¹⁵якщо цей беззаконник поверне заставу, за вкрадене заплатить, буде ходити за законами життя, не роблячи нічого поганого,— то він буде живий, не помре.

¹⁶Жоден із гріхів його, які він вчинив, йому не пригадається; він став творити суд і правду, він буде живий.

¹⁷А сини народу твого говорять: «Неправий шлях Господа», тоді як їхній шлях неправий.

¹⁸Коли праведник відступив від праведності своєї і почав чинити беззаконня,— то він помре за те.

¹⁹І коли беззаконник навернувся від беззаконня свого і став чинити суд і правду, він буде за те живий.

²⁰А ви говорите: «Неправий шлях Господа!» Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його”».

²¹Дванадцятого року нашого переселення, десятого місяця, п’ятого дня місяця, прийшов до мене один із тих, хто врятувався з Єрусалима, і сказав: «Місто зруйноване!»

²²Але ще до приходу цього врятованого, ввечері була на мені рука Господа, і Він відкрив мені уста, перше ніж той прийшов до мене зранку. І відкрилися уста мої, і я вже не був безмовний.

²³І було до мене слово Господнє:

²⁴«Сину людський! Ті, що живуть на опустілих місцях у землі Ізраїлевій, говорять: ”Авраам був один, і одержав у володіння цю землю, а нас багато; отже, ця земля нам дана у володіння”.

²⁵Тому скажи їм: ”Так говорить Господь Бог: ви їсте з кров’ю і зводите очі ваші до ідолів ваших, і проливаєте кров; і хочете володіти землею?

²⁶Ви спираєтеся на меч ваш, робите мерзоти, оскверняєте дружину один одного, і хочете володіти землею?

²⁷Ось що скажи їм: так говорить Господь Бог: живу Я! Ті, які на розорених місцях, впадуть від меча; а хто в полі, того віддам звірам на поживу; а які в укріпленнях і печерах, ті помруть від моровиці.

²⁸І зроблю землю пустелею з пустель, і горда могутність її припиниться, і гори Ізраїлеві спорожніють, так що не буде перехожих.

²⁹І пізнають, що Я — Господь, коли зроблю землю пустелею з пустель за всі мерзоти їхні, які вони робили.

³⁰А про тебе, сину людський, сини народу твого розмовляють біля стін і в дверях домів і говорять один одному, брат братові: «Підіть і послухайте, яке слово вийшло від Господа».

³¹І вони приходять до тебе, як на народне зібрання, і народ Мій сідає перед лицем твоїм, і слухають слова твої, але їх не виконують, бо вони в устах своїх роблять з цього забаву, серце їхнє захоплюється користю їхньою.

³²І ось ти для них, мов забавний співець із приємним голосом і який добре грає; вони слухають слова твої, але не виконують їх.

³³Але коли збудеться,— ось вже і збувається,— тоді пізнають, що серед них був пророк”».