Read Біблія, Куліш Єзекiїль 34 Bible Online

Єзекiїль 34 - Біблія, Куліш bible

Єзекiїль 34

¹І було до мене слово Господнє:

²«Сину людський! Пророкуй на пастирів Ізраїлевих, пророкуй і скажи їм, пастирям: ”Так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, які пасли себе самих! Чи не стадо повинні пасти пастирі?

³Ви їли жир і вовною одягалися, різали відгодованих овець, а стада не пасли.

⁴Слабких не зміцнювали, і хворої вівці не лікували, і пораненої не перев’язували, і вкраденої не повертали, і загубленої не шукали, а панували над ними з насильством і жорстокістю.

⁵І розсіялися вони без пастиря і, розсіявшись, стали поживою всякому польовому звіру.

⁶Блукають вівці Мої по всіх горах і по всякому високому пагорбі, і по всій поверхні землі розсіялися вівці Мої, і ніхто не турбується про них, і ніхто не шукає їх.

⁷Тому, пастирі, вислухайте слово Господнє.

⁸Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої були залишені на розкрадання і без пастиря зробилися вівці Мої поживою всякого польового звіра, і пастирі Мої не шукали овець Моїх, і пасли пастирі самих себе, а овець Моїх не пасли,—

⁹за те, пастирі, вислухайте слово Господнє.

¹⁰Так говорить Господь Бог: ось Я проти пастирів, і стягну овець Моїх від руки їхньої, і не дам їм більше пасти овець, і не будуть більше пастирі пасти самих себе, і врятую овець Моїх з щелеп їхніх, і не будуть вони їжею їхньою.

¹¹Бо так говорить Господь Бог: ось Я Сам знайду овець Моїх і огляну їх.

¹²Як пастух перевіряє стадо своє того дня, коли знаходиться серед свого розсіяного стада, так Я перегляну овець Моїх і визволю їх із усіх місць, в яких вони були розсіяні в день хмарний і похмурий.

¹³І виведу їх з народів, і зберу їх із країн, і приведу їх в землю їхню, і буду пасти їх на горах Ізраїлевих, біля потоків і на всіх населених місцях землі цієї.

¹⁴Буду пасти їх на доброму пасовищі, і загін їхній буде на високих горах Ізраїлевих; там вони будуть відпочивати у доброму загоні і будуть пастися на ситому пасовищі, на горах Ізраїлевих.

¹⁵Я буду пасти овець Моїх і Я буду заспокоювати їх,— говорить Господь Бог.

¹⁶Загублену розшукаю і вкрадену поверну, і поранену перев’яжу, і хвору зміцню, а розжирілу і буйну знищу; буду пасти їх за правдою.

¹⁷Вас же, вівці Мої,— так говорить Господь Бог,— ось Я буду судити між вівцею і вівцею, між бараном і козлом.

¹⁸Хіба мало вам того, що пасетеся на доброму пасовищі, а тим часом решту на пасовищі вашому топчете вашими ногами, п’єте чисту воду, а решту каламутите вашими ногами,

¹⁹так що вівці Мої повинні годуватися тим, що потоптане ногами вашими, і пити те, що скаламучене ногами вашими?»

²⁰Тому так говорить їм Господь Бог: «Ось Я Сам буду судити між повною вівцею й худою вівцею.

²¹Оскільки ви штовхаєте боком і плечем, і своїми рогами б’єте всіх слабких, доки не виштовхнете їх геть,—

²²то Я спасу овець Моїх, і їх не будуть уже розкрадати, і буду судити між вівцею та вівцею.

²³І поставлю над ними одного пастиря, який буде пасти їх, раба Мого Давида; він буде пасти їх і він буде у них пастирем.

²⁴І Я, Господь, буду їхнім Богом, і раб Мій Давид буде серед них князем. Я, Господь, сказав це.

²⁵І укладу з ними завіт миру і прожену із землі лютих звірів, так що безпечно будуть жити в степу і спати в лісах.

²⁶Дарую їм і околицям пагорба Мого благословіння, і буду посилати дощ у свій час; це будуть дощі благословіння.

²⁷І польове дерево буде давати плід свій, і земля буде давати плоди свої; і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли поламаю зв’язки ярма їхнього і визволю їх від руки поневолювачів їхніх.

²⁸Вони не будуть вже здобиччю для народів, і польові звірі не будуть їх пожирати; вони будуть жити безпечно, і ніхто їх не буде страшити.

²⁹І вирощу в них славне насадження, і не будуть уже гинути від голоду на землі і терпіти посоромлення від народів.

³⁰І пізнають, що Я, Господь, Бог їхній, з ними, і вони, дім Ізраїлів, Мій народ,— говорить Господь Бог,—

³¹і що ви — Мої вівці, вівці пастви Моєї; ви — люди, а Я Бог ваш»,— говорить Господь Бог.