Read Біблія, Куліш Даниїл 4 Bible Online

Даниїл 4 - Біблія, Куліш bible

Даниїл 4

¹«Я, Навуходоносор, був спокійний у домі моєму і щасливо жив у палацах моїх.

²Але я бачив сон, який налякав мене, і роздуми на ліжку моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.

³І було дане мною повеління привести до мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони сказали мені значення сну.

⁴Тоді прийшли віщуни, чародії, халдеї і ворожбити. Я розповів їм сон, але вони не могли пояснити мені його значення.

⁵Нарешті прийшов до мене Даниїл, якому ім’я Валтасар, як ім’я мого бога, і в ньому дух святого Бога; я розповів йому сон.

⁶”Валтасаре, начальнику мудреців! Я знаю, що в тобі дух святого Бога, і ніяка таємниця не обтяжує тебе; поясни мені видіння мого сну, що я бачив, і значення його.

⁷А видіння голови моєї на ліжку моєму були такі: я бачив, ось посеред землі дуже високе дерево.

⁸Це дерево було велике та міцне, і висота його сягала до неба, і його було видно до кінців усієї землі.

⁹Листя його гарне, і на ньому безліч плодів, і їжа на ньому для всіх. Під ним знаходили тінь польові звірі, і в гілках його гніздилися птахи небесні, і від нього живилося кожне тіло.

¹⁰І бачив я у видіннях голови моєї на ліжку моєму, і ось зійшов з неба Невсипущий і Святий.

¹¹Голосно вигукнувши, Він сказав: «Зрубайте це дерево, обрубайте гілки його, обтрусіть з нього листя і розкидайте плоди його; нехай повтікають з-під нього звірі та птахи з гілок його;

¹²але головний корінь його залиште у землі, і нехай він у залізних і мідних кайданах серед польової трави зрошується небесною росою, і нехай буде частка його з тваринами у земній траві.

¹³Людське серце відбереться від нього, і дадуть йому серце звірине, і пройдуть над ним сім часів.

¹⁴Повелінням Невсипущих, це визначено, і призначено за вироком Святих, щоб знали живі, що над людським царством панує Всевишній, і дає його, кому хоче, і ставить над ним приниженого між людьми».

¹⁵Такий сон бачив я, цар Навуходоносор; а ти, Валтасаре, скажи його значення, тому що ніхто з мудреців мого царства не міг пояснити його значення, а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога”».

¹⁶Тоді Даниїл, якому ім’я Валтасар, майже годину пробув у здивуванні, і думки його бентежили його. Цар почав говорити і сказав: «Валтасаре! Нехай не бентежить тебе цей сон і його значення». Валтасар відповів і сказав: «Пане мій! Твоїм би ненависникам цей сон, і твоїм ворогам його значення!

¹⁷Дерево, що ти бачив, яке було великим та міцним, вершиною своєю сягало до неба і його було видно з усіх кінців землі,

¹⁸на якому було гарне листя та безліч плодів, і пожива для всіх, під яким жили польові звірі і в гілках якого гніздилися небесні птахи,

¹⁹це ти, царю, звеличений і сильний, і велич твоя зросла і сягла до неба, і влада твоя — до кінців землі.

²⁰А що ти, царю, бачив Невсипущого і Святого, Який сходив з неба, Який сказав: ”Зрубайте дерево і знищіть його, тільки головний корінь його залишіть у землі, і нехай він у залізних та мідних кайданах, серед польової трави, зрошується небесною росою, і з польовими звірами нехай буде частка його, доки не пройдуть над ним сім часів”,—

²¹то ось значення цього, царю, і ось постанова Всевишнього, яка спіткає пана мого, царя:

²²тебе відлучать від людей, і перебування твоє буде з польовими звірами; будуть годувати тебе травою, як вола, росою небесною ти будеш зрошуватися, і сім часів пройдуть над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній панує над людським царством і дає його, кому хоче.

²³А що було наказано залишити головний корінь дерева, це значить, що царство твоє залишиться тобі, коли ти визнаєш небесну владу.

²⁴Тому, царю, нехай буде тобі до вподоби моя порада: спокутуй гріхи твої правдою і беззаконня твої милосердям до бідних, щоб мир твій був довготривалим».

²⁵Усе це сталося з царем Навуходоносором.

²⁶Коли минуло дванадцять місяців, ходячи по царських палатах у Вавилоні,

²⁷цар сказав: «Чи не це величний Вавилон, який я побудував, як дім царства силою могутності моєї й на славу величі моєї!»

²⁸Ще ці слова були на устах царя, як був з неба голос: «Тобі говорять, царю Навуходоносоре: царство відійшло від тебе!

²⁹І тебе відлучать від людей, і твоє перебування буде з польовими звірами; будуть годувати тебе травою, як вола, і сім часів пройде над тобою, доки пізнаєш, що Всевишній панує над людським царством і дає його, кому хоче!»

³⁰Тієї миті це слово справдилося над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, їв траву, як віл, і зрошувалося тіло його росою небесною, так що волосся у нього виросло, як у лева, і нігті у нього — як у птаха.

³¹«А після закінчення тих днів, я, Навуходоносор, звів очі мої до неба, і розум мій вернувся до мене; і благословив я Всевишнього, звеличив і прославив Вічноживого, панування Якого — панування вічне, і царство Якого — з покоління в покоління.

³²Усі, що живуть на землі, нічого не значать; Він діє за волею Своєю, як у небесному війську, так і в тих, що живуть на землі; і немає нікого, хто міг би протистояти руці Його і сказати Йому: ”Що Ти зробив?”

³³Того часу вернувся до мене мій розум, і на славу царства мого вернулися до мене сановитість і мій колишній вигляд. Тоді мене знайшли радники мої і вельможі мої, і був я відновлений на царство моє, і велич моя ще більше піднеслася.

³⁴Тепер я, Навуходоносор, славлю, підношу і звеличую Царя Небесного, всі діла Якого істинні, а шляхи праведні, і Який в силі впокорити тих, що ходять гордо».