Read Біблія, Куліш Числа 11 Bible Online

Числа 11 - Біблія, Куліш bible

Числа 11

¹Народ став нарікати вголос на Господа. І Господь почув, і запалав гнів Його, і загорівся між ними вогонь Господній, і почав знищувати край стану.

²І заволав народ до Мойсея. І помолився Мойсей Господу, і погас вогонь.

³І назвали те місце: Тав’ера, тому що загорівся у них вогонь Господній.

⁴Чужинці між ними стали виявляти примхи, а з ними і сини Ізраїлеві плакали й говорили: «Хто нагодує нас м’ясом?

⁵Ми пам’ятаємо рибу, яку в Єгипті ми їли задарма, огірки і дині, і зелень, і цибулю, і часник.

⁶А нині душа наша знемагає; нічого нема, тільки манна в очах наших».

⁷Манна ж була подібна до коріандрового насіння, на вигляд, як кришталь.

⁸Народ ходив і збирав її, і молов у жорнах або товк у ступі, і варив у казані, і робив із неї коржі. Смак же її подібний був до смаку коржів з олією.

⁹І коли роса спадала на стан уночі, тоді спадала на нього і манна.

¹⁰Мойсей чув, що народ плаче в сімействах своїх, кожен біля входу до намету свого; і сильно запалав гнів Господній, і прикро було Мойсеєві.

¹¹І сказав Мойсей Господу: «Для чого Ти мучиш раба Твого? І чому я не знайшов милості перед очима Твоїми, що Ти поклав на мене тягар усього народу цього?

¹²Хіба я носив в утробі весь народ цей, і хіба я народив його, що Ти говориш мені: ”Неси його на руках твоїх, як нянька носить дитину”, в землю, що Ти з клятвою обіцяв батькам його?

¹³Звідки мені взяти м’яса, щоб дати всьому народу цьому? Бо вони плачуть переді мною і говорять: ”Дай нам їсти м’яса”.

¹⁴Я один не можу нести весь народ цей, тому що він важкий для мене.

¹⁵Коли Ти так чиниш зі мною, то краще умертви мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб мені не бачити нещастя мого».

¹⁶І сказав Господь Мойсею: «Збери Мені сімдесят чоловік зі старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою.

¹⁷Я зійду, і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив.

¹⁸Народу ж скажи: ”Освятіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо, оскільки ви плакали голосно до Господа і говорили: «Хто нагодує нас м’ясом? Добре нам було в Єгипті»,— то і дасть вам Господь м’ясо, і будете їсти:

¹⁹не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів,

²⁰але цілий місяць, поки не піде воно з ніздрів ваших і не зробиться для вас огидним, за те, що ви знехтували Господа, Який серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: «Для чого було нам виходити з Єгипту?»”

²¹І сказав Мойсей: «Шістсот тисяч піших у народі цьому, серед якого я знаходжуся, а Ти говориш: ”Я дам їм м’ясо, і будуть їсти цілий місяць!”

²²Чи зарізати всіх овець і волів, щоб їм вистачило? Або вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх?»

²³І сказав Господь Мойсею: «Хіба рука Господня коротка? Нині ти побачиш, чи збудеться слово Моє до тебе, чи ні».

²⁴Мойсей вийшов і сказав народу слова Господні, і зібрав сімдесят чоловік зі старійшин народу і поставив їх біля скинії.

²⁵І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який на ньому, і дав сімдесятьом старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали.

²⁶Двоє чоловіків залишилися в стані, одному ім’я Елдад, а другому ім’я Медад. Але і на них спочив Дух. Вони були з числа записаних, тільки не виходили до скинії і пророкували в стані.

²⁷І прибіг юнак, і доніс Мойсеєві, і сказав: «Елдад і Медад пророкують у стані».

²⁸У відповідь на це Ісус, син Навина, служитель Мойсея, один із вибраних його, сказав: «Пане мій Мойсею! Заборони їм».

²⁹Але Мойсей сказав йому: «Чи не ревнуєш ти за мене? О, якби всі в народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них!»

³⁰І повернувся Мойсей у стан, він і старійшини Ізраїлеві.

³¹І піднявся вітер від Господа, і приніс від моря перепелів, і опустив їх над станом майже на два лікті над землею, на день шляху по одну сторону і на день шляху по другу сторону навколо стану.

³²І встав народ, і весь той день, і всю ніч, і весь наступний день збирали перепелів; і хто назбирав найменше, той мав десять хомерів; і розклали їх для себе навколо стану.

³³М’ясо ще було в зубах їхніх і не було ще з’їдене, як гнів Господній запалав на народ, і поразив Господь народ дуже великою пошестю.

³⁴І назвали місце те: Ківрот-Гаттаава, тому що там поховали примхливий народ.

³⁵Від Ківрот-Гаттаави рушив народ в Хацерот, і зупинився в Хацероті.