Read Біблія, Куліш Числа 14 Bible Online

Числа 14 - Біблія, Куліш bible

Числа 14

¹І підняла вся громада крик, і плакав народ всю ту ніч.

²І нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: «О, якби ми померли в землі єгипетській або померли б у пустелі цій!

³І для чого Господь веде нас у землю цю? Щоб ми впали від меча, а дружини наші і діти наші дісталися у здобич? Чи не краще нам повернутися в Єгипет?»

⁴І сказали один одному: «Поставимо собі начальника і повернемося в Єгипет».

⁵І впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім зібранням громади синів Ізраїлевих.

⁶І Ісус, син Навина, і Калев, син Єфуннеїв, які оглядали землю, роздерли одяг свій

⁷і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: «Земля, яку ми оглянули, дуже, дуже добра.

⁸Якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — землю, в якій тече молоко та мед.

⁹Тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі тієї, бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них немає, а з нами Господь. Не бійтесь їх».

¹⁰І сказала вся громада, побити їх камінням! Але слава Господня явилася в скинії зібрання всім синам Ізраїлевим.

¹¹І сказав Господь Мойсеєві: «Доки буде дратувати Мене народ цей? І доки він не віритиме Мені при всіх ознаках, які Я робив серед нього?

¹²Вдарю його пошестю і знищу його, а тебе зроблю народом численнішим і сильнішим за нього».

¹³Але Мойсей сказав Господу: «І почують єгиптяни, з-поміж яких Ти вивів силою Твоєю народ цей,

¹⁴і скажуть жителям землі цієї, які чули, що Ти Господь серед народу цього, і що Ти, Господи, даєш їм бачити Себе лицем до лиця, і хмара Твоя стоїть над ними, і Ти йдеш перед ними вдень у стовпі хмарному, а вночі в стовпі вогненному.

¹⁵І якщо Ти знищиш народ цей, як одну людину, то народи, які чули про славу Твою, скажуть:

¹⁶”Господь не міг ввести народ цей у землю, яку Він із клятвою обіцяв йому, а тому й знищив його в пустелі”.

¹⁷Отже, нехай звеличиться сила Господня, як Ти сказав, говорячи:

¹⁸”Господь довготерпеливий і багатомилостивий, Який прощає беззаконня та провини, і Який не залишає без покарання, але карає беззаконня батьків на дітях до третього і четвертого покоління”.

¹⁹Прости гріх народу цьому з великої милості Твоєї, як Ти прощав народ цей від Єгипту аж донині».

²⁰І сказав Господь Мойсеєві: «Прощаю за словом твоїм.

²¹Але живий Я, і слави Господньої повна вся земля.

²²Усі, що бачили славу Мою і ознаки Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого,

²³не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їхнім. Усі, що дратували Мене, не побачать її.

²⁴Але раба Мого, Калева, за те, що в ньому був інший дух, і він повністю підкорявся Мені, введу в землю, в яку він ходив, і потомство його успадкує її.

²⁵Амаликитяни і ханаанці живуть в долині; а ви завтра поверніться і йдіть у пустелю до Червоного моря».

²⁶І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи:

²⁷«Доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання синів Ізраїлевих, яким вони дорікають Мені, Я чую.

²⁸Скажи їм: ”Живу Я, говорить Господь: як говорили ви у вуха Мої, так і зроблю вам.

²⁹У пустелі цій упадуть трупи всіх вас, порахованих за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене.

³⁰Не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.

³¹Дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич, Я введу туди, і вони успадкують землю, якою ви знехтували,

³²а ваші трупи впадуть у пустелі цій.

³³А сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, страждаючи за розпусту вашу, доки не зотліють усі тіла ваші в пустелі.

³⁴За числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви зрозуміли, що означає бути залишеними Мною.

³⁵Я, Господь, сказав, і так зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і повмирають.

³⁶Люди, послані Мойсеєм для огляду землі, які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю,

³⁷ці, що говорили недобре про землю, померли, вражені Господом.

³⁸Тільки Ісус, син Навина, і Калев, син Єфуннеїв, залишилися живими з тих, що ходили оглядати землю».

³⁹І сказав Мойсей ці слова всім синам Ізраїлевим, і народ дуже засмутився.

⁴⁰І, вставши рано-вранці, пішли на вершину гори, говорячи: «Ось ми підемо на те місце, про яке сказав Господь, бо ми згрішили».

⁴¹Мойсей сказав: «Для чого ви переступаєте повеління Господні? Це буде безуспішно.

⁴²Не йдіть, бо немає серед вас Господа, щоб не побили вас вороги ваші.

⁴³Бо там перед вами амаликитяни і ханаанці, і ви впадете від меча, тому що ви відступили від Господа, і не буде з вами Господа».

⁴⁴Але вони наважилися піднятися на вершину гори; ковчег же завіту Господнього та Мойсей не залишали стану.

⁴⁵І зійшли амаликитяни та ханаанці, що живуть на горі тій, і побили їх, і гнали їх до Хорми.