Read Біблія, Куліш Числа 16 Bible Online

Числа 16 - Біблія, Куліш bible

Числа 16

¹Корей, син Їцгара, син Кегата, син Левія, і Датан і Авірон, сини Еліава, й Он, син Пелета, сини Рувимові,

²повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят чоловік, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні.

³І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: «Досить вам; вся громада, всі святі, і серед них Господь! Чому ж ви ставите себе вище народу Господнього?»

⁴Мойсей, почувши це, впав на лице своє

⁵і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: «Завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він вибере, того і наблизить до Себе.

⁶Ось що зробіть, Корею і всі спільники твої: візьміть собі кадильниці

⁷і завтра покладіть у них вогонь і всипте в них кадильних пахощів перед Господом; і кого вибере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левієві!»

⁸І сказав Мойсей Кореєві: «Послухайте, сини Левієві!

⁹Невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від громади Ізраїльської і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою, щоб служити їй?

¹⁰Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левієвих, і ви домагаєтеся ще й священства?

¹¹Тому, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. І хто такий Аарон, що ви нарікаєте на нього?»

¹²І послав Мойсей покликати Датана й Авірона, синів Еліава. Але вони сказали: «Не підемо!

¹³Хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? І ти ще хочеш панувати над нами?

¹⁴Чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? Очі людей цих ти хочеш засліпити? Не підемо!»

¹⁵Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: «Не звертай погляду Твого на жертви їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них».

¹⁶І сказав Мойсей Кореєві: «Завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон.

¹⁷І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них кадильних пахощів, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць, ти й Аарон, кожен свою кадильницю».

¹⁸І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них кадильних пахощів, і стали при вході у скинію зібрання разом з Мойсеєм та Аароном.

¹⁹І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді.

²⁰І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи:

²¹«Відійдіть від цієї громади, і Я вмить знищу їх».

²²Вони ж упали на обличчя свої і сказали: «Боже, Боже духів усякого тіла! Одна людина згрішила, а Ти на всю громаду гніваєшся?»

²³І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²⁴«Скажи громаді: ”Відступіть з усіх боків від житла Корея, Датана й Авірона”».

²⁵І встав Мойсей, і пішов до Датана й Авірона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві.

²⁶І сказав громаді: «Відійдіть від наметів цих нечестивих людей, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути і вам за всі їхні гріхи.

²⁷І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Датана й Авірона; а Датан та Авірон вийшли і стояли при вході в намети свої з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми».

²⁸І сказав Мойсей: «З цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею я роблю це:

²⁹якщо вони помруть, як помирають усі люди, і їх спіткає таке покарання, як і всіх людей, то не Господь послав мене.

³⁰А якщо Господь зробить надзвичайне, і земля розкриє уста свої і поглине їх і все, що їхнє, і вони живими зійдуть в шеол, то знайте, що люди ці знехтували Господа».

³¹Лиш тільки він сказав ці слова, розступилася земля під ними.

³²І розкрила земля уста свої, і поглинула їх і доми їхні, і всіх людей Кореєвих і все майно.

³³І зійшли вони з усім, що належало їм, живими в шеол, і покрила їх земля, і зникли вони з-посеред громади.

³⁴І всі ізраїльтяни, які були навколо них, кинулись тікати від крику їхнього, говорячи: «І нас щоб не поглинула земля!»

³⁵І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят чоловік, що принесли кадильні пахощі.

³⁶І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

³⁷«Скажи Елеазарові, синові Аарона, священникові, нехай він збере кадильниці спалених і вогонь викине геть, бо вони освятилися.

³⁸Кадильниці грішників цих нехай розіб’ють на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони освятилися; і будуть вони ознакою для синів Ізраїлевих».

³⁹І взяв священник Елеазар мідні кадильниці, які приносили спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника,

⁴⁰на пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не з потомків Аарона, не приступав спалювати кадильні пахощі перед лицем Господнім, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея».

⁴¹На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: «Ви умертвили народ Господній».

⁴²І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось хмара покрила її, і з’явилася слава Господня.

⁴³І прийшли Мойсей і Аарон до скинії зібрання.

⁴⁴І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

⁴⁵«Відійдіть від громади цієї, і Я вмить знищу їх». Але вони впали на обличчя свої.

⁴⁶І сказав Мойсей Ааронові: «Візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип кадильних пахощів, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, і почалась поразка.

⁴⁷І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг в середину громади, і ось уже почалась поразка в народі. І він приніс кадильні пахощі і заступив народ.

⁴⁸І став він між мертвими і живими, і поразка припинилася.

⁴⁹І померло від поразки чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій.

⁵⁰І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як поразка припинилася.