Read Біблія, Куліш Числа 22 Bible Online

Числа 22 - Біблія, Куліш bible

Числа 22

¹І вирушили сини Ізраїлеві, і зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона.

²І бачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореям.

³І дуже боялися моавитяни народу цього, тому що він був численний; і злякалися моавитяни синів Ізраїлевих.

⁴І сказали моавитяни старійшинам мідіянським: «Цей народ поїдає тепер усе навколо нас, як віл поїдає траву польову». Балак же, син Ціппорів, був царем моавитян того часу.

⁵І послав він послів до Валаама, сина Беорового, у Петор, що на Річці, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: «Ось народ вийшов з Єгипту і покрив поверхню землі, і живе він поряд зі мною.

⁶Отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу перемогти його і вигнати його з землі; бо я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий».

⁷І пішли старійшини моавські та старійшини мідіянські, з дарами в руках за ворожбитство, і прийшли до Валаама, і переказали йому слова Балакові.

⁸І сказав він їм: «Переночуйте тут ніч, і відповім вам, що скаже мені Господь». І залишилися старійшини моавські у Валаама.

⁹І прийшов Бог до Валаама і сказав: «Що це за люди в тебе?

¹⁰Валаам сказав Богові: «Балак, син Ціппорів, цар моавський, прислав до мене сказати:

¹¹”Ось народ вийшов з Єгипту і покрив поверхню землі; отже, прийди, прокляни мені його; можливо, тоді я зможу воювати з ним і вигнати його.

¹²І сказав Бог Валааму: «Не йди з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний».

¹³І встав Валаам вранці та сказав князям Балаковим: «Ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами».

¹⁴І встали князі моавські, і прийшли до Балака, і сказали: «Не погодився Валаам іти з нами».

¹⁵А Балак послав ще більше князів, славніших за тих.

¹⁶І прийшли вони до Валаама і сказали йому: «Так говорить Балак, син Ціппорів: ”Не відмовся прийти до мене;

¹⁷я виявлю до тебе велику шану і зроблю все, що скажеш мені; прийди ж, прокляни мені народ цей».

¹⁸І відповів Валаам і сказав рабам Балаковим: «Хоча б Балак давав мені повний свій дім срібла та золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, в малому або великому.

¹⁹Втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь».

²⁰І прийшов Бог до Валаама вночі і сказав йому: «Якщо ці люди прийшли кликати тебе, то встань і піди з ними; але роби тільки те, що Я буду говорити тобі».

²¹І встав Валаам вранці, осідлав ослицю свою і пішов із князями моавськими.

²²І запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб зупинити його. Він їхав на ослиці своїй і з ним двоє слуг його.

²³І побачила ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі з оголеним мечем у руці, і звернула ослиця з дороги, і пішла на поле. А Валаам став бити ослицю, щоб повернути її на дорогу.

²⁴І став ангел Господній на вузькій дорозі, між виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.

²⁵Ослиця, побачивши ангела Господнього, притулилася до стіни і притиснула ногу Валаама; і він знову став бити її.

²⁶Ангел Господній знову перейшов і став у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч.

²⁷Ослиця, побачивши ангела Господнього, лягла під Валаамом. І запалав гнів Валаама, і він став бити ослицю палицею.

²⁸І відкрив Господь уста ослиці, і вона сказала Валааму: «Що я тобі зробила, що ти б’єш мене ось уже третій раз?»

²⁹Валаам сказав ослиці: «За те, що ти наглумилася з мене. Якби був у мене в руці меч, то я зараз же вбив би тебе».

³⁰А ослиця сказала Валааму: «Чи ж я не твоя ослиця, на якій ти їздив спочатку до цього дня? Чи мала я звичку так поводитися з тобою?» Він сказав: «Ні».

³¹І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на обличчя своє.

³²І сказав йому ангел Господній: «За що ти бив ослицю твою ось уже три рази? Я вийшов, щоб перешкодити тобі, бо ця дорога погибельна переді Мною.

³³І ослиця, побачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі. Якби вона не звернула від Мене, то Я вбив би тебе, а її залишив би живою».

³⁴І сказав Валаам ангелу Господньому: «Згрішив я, тому що не знав, що Ти стоїш проти мене на дорозі. Отже, якщо це неприємно Тобі, то я повернусь».

³⁵І сказав ангел Господній Валааму: «Піди з людьми цими, але говори тільки те, що Я буду говорити тобі». І пішов Валаам із князями Балаковими.

³⁶Балак, почувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому в місто моавське, яке на межі біля Арнону, що біля самого кордону.

³⁷І сказав Балак Валааму: «Чи не посилав я кликати тебе? Чому ти не йшов до мене? Невже я не зможу вшанувати тебе?»

³⁸І сказав Валаам Балаку: «Ось я й прийшов до тебе, але чи можу я щось сказати від себе? Що вкладе Бог в уста мої, те і буду говорити».

³⁹І пішов Валаам з Балаком, і прийшли в Кіріят-Хуцот.

⁴⁰І зарізав Балак волів та овець, і послав до Валаама та князів, що були з ним.

⁴¹На другий день вранці Балак узяв Валаама і вивів його на висоти Ваалові, щоб він побачив звідти частину народу.