Read Біблія, Куліш Числа 35 Bible Online

Числа 35 - Біблія, Куліш bible

Числа 35

¹І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах моавських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи:

²«Накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам:

³міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх.

⁴Поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися на дві тисячі ліктів навколо.

⁵І відміряйте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля навколо міст.

⁶З міст, які ви дасте левитам, буде шість міст для притулку, куди міг би втікати убивця. І крім них дайте сорок два міста:

⁷усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями навколо них.

⁸І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше, кожне коліно, залежно від наділу, який одержить, повинне дати з міст своїх левитам».

⁹І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

¹⁰«Оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: ”Коли ви перейдете через Йордан у землю ханаанську,

¹¹виберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти вбивця, який вбив людину ненавмисне.

¹²І будуть у вас міста ці притулком від месника, щоб вбивця не був убитий раніше, ніж він стане перед громадою на суд.

¹³Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість.

¹⁴Три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі ханаанській; містами притулку повинні бути вони.

¹⁵Для синів Ізраїлевих, і для чужинця, і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне.

¹⁶Якщо хто вдарить когось залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть.

¹⁷А якщо хто вдарить когось каменем, що в руці, від якого можна померти, і той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть.

¹⁸Або якщо вдарить дерев’яним знаряддям, що в руці, від якого можна померти, і той помре, то він вбивця: вбивцю слід віддати на смерть.

¹⁹Месник за кров сам може умертвити вбивцю: як тільки зустріне його, сам може умертвити його.

²⁰Якщо хто штовхне когось із ненависті, або з наміром кине на нього щось так, що той помре,

²¹або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре,— того, хто ударив, слід віддати на смерть: він вбивця; месник за кров може умертвити вбивцю, як тільки зустріне його.

²²Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру,

²³або якийсь камінь, від якого можна померти, не бачачи кине на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,

²⁴то громада повинна розсудити між вбивцею і месником за кров за цими постановами.

²⁵І повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерті великого священника, який помазаний священним миром.

²⁶Якщо ж вбивця вийде за межі міста притулку, куди він утік,

²⁷і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є його месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття,

²⁸тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерті великого священника, а після смерті великого священника вбивця повинен був повернутися в землю володіння свого.

²⁹Нехай буде це у вас постановою законною в покоління ваші, в усіх оселях ваших.

³⁰Всякого, хто вб’є людину, слід вбити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть.

³¹І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті; він повинен померти.

³²І не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерті великого священника.

³³Не оскверняйте землі, на якій ви будете жити, бо кров оскверняє землю, і земля нічим не очищається від пролитої на ній крові, як тільки кров’ю того, хто пролив її.

³⁴Не оскверняйте землю, на якій ви живете, в якій живу Я; тому що Я — Господь, що перебуваю серед синів Ізраїлевих».