Read Біблія, Куліш Михей 7 Bible Online

Михей 7 - Біблія, Куліш bible

Михей 7

¹Горе мені! Бо зі мною тепер, як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні спілого плоду, якого бажає душа моя.

²Не стало милосердних на землі, немає правдивих між людьми, всі чинять підступи, щоб проливати кров, кожен ставить сітку братові своєму.

³Руки їхні повернені до того, щоб уміти робити зло; начальник вимагає подарунків, і суддя судить за хабарі, а вельможі висловлюють злі бажання своєї душі і перекручують справи.

⁴Кращий з них — мов терен, і справедливий — гірший, ніж колюча огорожа. День Твоїх пророків, відвідання Твоє настає, нині їх спіткає сум’яття.

⁵Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від тієї, що лежить на лоні твоєму, стережи двері уст твоїх.

⁶Бо син ганьбить батька, дочка повстає проти матері, невістка — проти свекрухи своєї, вороги людині — домашні її.

⁷А я буду дивитися на Господа, уповати на Бога мого спасіння: Бог мій почує мене.

⁸Не радій заради мене, супротивнице моя! Хоч я впав, але встану, хоч я у мороці, але Господь — світло для мене.

⁹Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не вирішить справи моєї і не вчинить суду наді мною, тоді Він виведе мене на світло, і я побачу правду Його.

¹⁰І побачить це супротивниця моя і сором покриє її, яка говорила мені: «Де Господь, Бог твій?» Надивляться на неї очі мої, як вона буде потоптана, подібно до бруду на вулицях.

¹¹У день спорудження стін твоїх, цього дня віддалиться визначення.

¹²Того дня прийдуть до тебе з Ассирії та єгипетських міст, і від Єгипту до ріки Євфрату, і від моря до моря, і від гори до гори.

¹³А та земля буде пустелею через провину жителів її, через плоди вчинків їхніх.

¹⁴Паси народ Твій жезлом Твоїм, овець спадщини Твоєї, які живуть самотньо у лісі посеред Кармела; нехай пасуться вони на Башані та Ґілеаді, як у дні давні!

¹⁵Явлю йому дивні діла, як у дні виходу твого із землі єгипетської.

¹⁶Побачать це народи і посоромляться при всій могутності своїй, покладуть руку на уста, вуха їхні стануть глухими,

¹⁷будуть лизати порох, як змія, як плазуни землі, виповзуть вони з укріплень своїх; злякаються Господа, Бога нашого, і будуть боятися Тебе.

¹⁸Хто Бог, як Ти, що прощаєш беззаконня і не зараховуєш злочинів залишку спадщини Твоєї? Не вічно гнівається Він, тому що любить милувати.

¹⁹Він знову змилосердиться над нами, зітре наші беззаконня. Ти кинеш у морську безодню всі гріхи наші.

²⁰Ти виявиш вірність Якову, милість Аврааму, яку із клятвою обіцяв батькам нашим від перших днів.