Read Біблія, Куліш Вiд Матвiя 15 Bible Online

Вiд Матвiя 15 - Біблія, Куліш bible

Вiд Матвiя 15

¹Тоді прийшли до Ісуса книжники та фарисеї з Єрусалима і запитали:

²«Чому учні Твої порушують передання старших? Бо не миють рук своїх, коли хліб споживають».

³Він же відповів їм: «А чому ви порушуєте заповідь Божу заради передання вашого?

⁴Бо Бог заповідав: ”Шануй батька та матір” і: ”Хто злословить батька чи матір, нехай смертю помре”.

⁵А ви кажете: ”Коли хто скаже батькові або матері: «Дар Богові те, чим би ви хотіли скористатися від мене»,

⁶той може і не шанувати батька свого або матір свою”. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.

⁷Лицеміри! Добре прорік про вас Ісая, говорячи:

⁸”Люди ці наближаються до Мене устами своїми і шанують Мене язиком своїм, серце ж їхнє далеко від Мене.

⁹Та марно шанують Мене, навчаючи вчень — заповідей людських”».

¹⁰І, покликавши народ, сказав їм: «Слухайте і розумійте!

¹¹Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину».

¹²Тоді учні Його підійшли і сказали Йому: «Чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?»

¹³Він же сказав у відповідь: «Всяка рослина, яку не Отець Мій Небесний насадив, викоріниться.

¹⁴Залишіть їх: вони — сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть в яму».

¹⁵Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: «Поясни нам цю притчу».

¹⁶Ісус сказав: «Невже і ви ще не розумієте?

¹⁷Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в шлунок і виходить геть?

¹⁸А те, що виходить з уст, з серця виходить, і це оскверняє людину.

¹⁹Бо з серця виходять лихі думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, лжесвідчення, хула.

²⁰Це оскверняє людину. А їсти немитими руками — не оскверняє людину».

²¹І, вийшовши звідти, Ісус пішов до околиць Тира й Сидона.

²²І ось жінка, ханаанка, прийшла з тих околиць і благала Його: «Господи, Сину Давидів, змилуйся наді мною: дочка моя тяжко біснується».

²³Але Він не відповідав їй ні слова. І учні Його, підійшовши, просили Його: «Відпусти її, бо кричить услід за нами».

²⁴Він же сказав у відповідь: «Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїля».

²⁵Вона ж, підійшовши, вклонилась Йому і сказала: «Господи, допоможи мені!»

²⁶Він же сказав у відповідь: «Не годиться взяти хліб у дітей і кинути щенятам».

²⁷Вона ж відповіла: «Так, Господи, але ж і щенята їдять крихти, які падають зі столу господарів їхніх».

²⁸Тоді Ісус сказав їй у відповідь: «О жінко, велика віра твоя; нехай станеться за бажанням твоїм!» І дочка її видужала у той же час.

²⁹Пішовши звідти, Ісус прийшов до моря Галилейського і, зійшовши на гору, сів там.

³⁰І прийшло до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багатьох інших, і поклали їх біля ніг Ісуса, і Він зцілив їх.

³¹Так що люди дивувалися, бачачи, що німі розмовляють, каліки зцілені, криві ходять, а сліпі бачать,— і прославляли Бога Ізраїлевого.

³²Ісус же покликав учнів Своїх і сказав їм: «Жаль Мені людей, що вже три дні знаходяться при Мені і не мають що їсти; відпустити їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі».

³³І учні Його кажуть Йому: «Звідки нам взяти в пустині стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?»

³⁴Ісус запитав їх: «Скільки маєте хлібів?» Вони відповіли: «Сім і декілька рибок».

³⁵Тоді звелів людям посідати на землю.

³⁶Взявши сім хлібів та рибу і подякувавши Богові, ламав і давав учням Своїм, а учні — народові.

³⁷І їли всі, і наситились, і назбирали кусків, що залишилися, сім повних кошів.

³⁸А тих, що їли, було чотири тисячі чоловік, крім жінок та дітей.

³⁹І відпустивши народ, Він сів у човен і відплив в околиці магдалинські.