Read Біблія, Куліш Вiд Матвiя 21 Bible Online

Вiд Матвiя 21 - Біблія, Куліш bible

Вiд Матвiя 21

¹А коли наблизились до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до гори Оливної, тоді Ісус послав двох учнів,

²сказавши їм: «Ідіть в село, яке перед вами, і ви зразу знайдете ослицю прив’язану і молодого осла з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.

³І як хто скаже вам що-небудь, скажіть, що вони потрібні Господу; і відразу ж пошле їх».

⁴Все це сталося, щоб збулося сказане пророком, який говорить:

⁵«Скажіть дочці Сіону: ”Ось Цар твій іде до тебе, лагідний, сидячи на ослиці та молодому ослі, синові під’яремної”».

⁶Учні пішли і вчинили так, як звелів їм Ісус.

⁷Привели ослицю та молодого осла і поклали на нього одяг свій, і Він сів на нього.

⁸І багато людей простилали одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили по дорозі.

⁹А народ, йдучи перед Ним і позаду, вигукував: «Осанна Сину Давидовому! Благословенний Той, Хто гряде в Ім’я Господнє! Осанна на висоті!»

¹⁰А коли Він увійшов у Єрусалим, все місто заворушилося, питаючи: «Хто це?»

¹¹Народ же говорив: «Це Ісус, Пророк з Назарета галилейського!»

¹²Ісус, увійшовши в храм Божий, вигнав усіх продавців та покупців з храму і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.

¹³І сказав їм: «Написано: ”Дім Мій домом молитви назветься”, а ви зробили його ”вертепом розбійників”».

¹⁴І підійшли до Нього в храмі сліпі та криві, і Він зцілив їх.

¹⁵А первосвященники та книжники, бачачи чудеса, які Він чинив, і дітей, що вигукували в храмі: «Осанна Сину Давидовому!», обурилися

¹⁶і сказали Йому: «Чуєш, що вони говорять?» Ісус відповів їм: «Так! Хіба ви ніколи не читали: ”З уст немовлят та грудних дітей Ти вчинив хвалу”?»

¹⁷І залишивши їх, вийшов геть з міста у Вифанію і там пробув ніч.

¹⁸А вранці, повертаючись у місто, Він зголоднів;

¹⁹і, побачивши при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, та нічого не знайшов на ній, крім самого листя, і говорить їй: «Нехай повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу ж всохла.

²⁰Бачачи це, учні здивувались і говорили: «Як це відразу всохла смоковниця?»

²¹Ісус сказав їм у відповідь: «Істинно кажу вам, якщо будете мати віру і не матимете сумніву, то не тільки вчините те, що зі смоковницею сталося, але як і горі цій скажете: ”Зрушся і кинься в море” — буде.

²²І все, чого ви попросите в молитві з вірою, одержите».

²³І коли Він увійшов у храм і навчав, підійшли до Нього первосвященники та старійшини народу і запитали: «Якою владою Ти це чиниш? І хто дав Тобі цю владу?»

²⁴Ісус сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне. Коли про те скажете Мені, то і Я вам скажу, якою владою це роблю.

²⁵Хрещення Іоаннове звідки було: з небес чи від людей?» Вони ж міркували між собою: «Якщо скажемо: з небес, то Він скаже нам: ”Чому ж ви не повірили йому?”

²⁶А сказати: від людей, боїмося народу, бо всі вважають Іоанна за пророка».

²⁷І відповіли Ісусові: «Не знаємо». І Він сказав їм: «І Я вам не скажу, якою владою це роблю.

²⁸А як вам здається? В одного чоловіка було два сини; і він підійшов до першого і сказав: ”Сину, піди сьогодні попрацюй у винограднику моєму”.

²⁹Він же сказав у відповідь: ”Не хочу!” А потім, розкаявшись, пішов.

³⁰І, підійшовши до другого, він сказав те саме. Цей сказав у відповідь: ”Іду, пане!” Але не пішов.

³¹Котрий з них виконав волю батька?» Кажуть Йому: «Перший!» Ісус говорить їм: «Істинно кажу вам, що митники та блудниці попереду вас ідуть у Царство Боже.

³²Бо Іоанн прийшов до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили йому; ви ж, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.

³³Вислухайте іншу притчу. Був один господар, котрий насадив виноградник, оточив його огорожею, викопав в нім давильню, побудував башту і, віддавши його виноградарям, від’їхав.

³⁴Коли ж наблизилась пора збирання плодів, він послав слуг своїх до виноградарів узяти плоди свої.

³⁵Виноградарі, схопивши слуг його, одного побили, іншого вбили, а ще іншого побили камінням.

³⁶Знову він послав інших слуг, більше, ніж перед тим; і з ними вчинили те саме.

³⁷Нарешті він послав до них сина свого, кажучи: ”Посоромляться сина мого”.

³⁸Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: ”Це спадкоємець; ходімо уб’ємо його і заволодіємо спадщиною його”.

³⁹І схопивши його, вивели з виноградника і вбили.

⁴⁰Отже, коли прийде господар виноградника, що зробить він з тими виноградарями?»

⁴¹Говорять Йому: «Цих злочинців жорстоко погубить, а виноградник віддасть іншим виноградарям, котрі будуть віддавати йому плоди своєчасно».

⁴²Ісус сказав їм: «Чи ви ніколи не читали в Писанні: ”Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним. Це від Господа, і дивне в очах наших!”?

⁴³Тому кажу вам, що відбереться від вас Царство Боже і дасться народові, який буде приносити плоди його.

⁴⁴І хто впаде на цей камінь, той розіб’ється, а на кого він упаде, того роздавить».

⁴⁵Почувши притчі Його, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них.

⁴⁶І намагалися схопити Його, та боялись народу, тому що Його вважали за пророка.