Read Біблія, Куліш Вiд Матвiя 22 Bible Online

Вiд Матвiя 22 - Біблія, Куліш bible

Вiд Матвiя 22

¹А Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:

²«Царство Небесне подібне до царя, котрий влаштував весілля синові своєму.

³І послав рабів своїх покликати запрошених на весільний обід, але вони не захотіли прийти.

⁴Знову послав інших рабів, кажучи: ”Скажіть запрошеним: ось я приготував обід мій; телята мої і все вгодоване заколене — і все готове; приходьте на весільний обід”.

⁵Та вони, знехтувавши те, пішли, хто на поле своє, а хто на торг свій.

⁶Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.

⁷Цар, почувши про це, розгнівався, і пославши військо своє, знищив убивць тих і спалив місто їхнє.

⁸Тоді каже він слугам своїм: ”Весільний обід готовий, але покликані не були достойні.

⁹Тому ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля”.

¹⁰І раби ті вийшли на дороги, і зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих, і добрих. І весільна кімната наповнилася гостями.

¹¹Цар прийшов подивитись на гостей і побачив там чоловіка, одягненого не у весільну одежу.

¹²І каже йому: ”Друже, як ти ввійшов сюди не у весільній одежі?” Та він мовчав.

¹³Тоді цар сказав слугам: ”Зв’яжіть йому руки та ноги, візьміть і вкиньте його в темряву зовнішню. Там буде плач та скрегіт зубів!”

¹⁴Бо багато покликаних, а мало вибраних».

¹⁵Тоді фарисеї пішли і радились, як би зловити Його на слові.

¹⁶І посилають до Нього учнів своїх з іродіанами, кажучи: «Учителю, ми знаємо, що Ти справедливий, і навчаєш дороги Божої правдиво, і не турбуєшся, щоб догоджати будь-кому, бо не зважаєш ні на яку особу.

¹⁷Отож, скажи нам, як Тобі здається: чи належить давати податок кесареві, чи ні?»

¹⁸Але Ісус, знаючи лукавство їхнє, сказав: «Чого випробовуєте Мене, лицеміри?

¹⁹Покажіть Мені монету, якою платиться податок». І принесли Йому динарій.

²⁰І сказав їм: «Чиє це зображення і напис?»

²¹Кажуть Йому: «Кесареві!» Тоді говорить їм: «Тож віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові!»

²²Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

²³У той день підійшли до Нього саддукеї, які твердять, що нема воскресіння, і запитали Його:

²⁴«Учителю, Мойсей сказав: ”Коли хто помре, не маючи дітей, то нехай брат його візьме дружину його і відродить потомство братові своєму”.

²⁵Було в нас сім братів: перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.

²⁶Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

²⁷Після всіх померла і жінка.

²⁸Отже, у воскресінні котрого з семи буде вона дружиною? Бо всі мали її».

²⁹Ісус сказав їм у відповідь: «Помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої,

³⁰бо у воскресінні не одружуються і заміж не виходять, але перебувають, як ангели Божі на небесах.

³¹А про воскресіння мертвих хіба не читали ви сказаного вам Богом:

³²”Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”? Бог не є Бог мертвих, а живих!»

³³І чуючи це, народ дивувався вченню Його.

³⁴А фарисеї, почувши, що Він змусив саддукеїв замовкнути, зібралися разом.

³⁵І один з них, учитель Закону, випробовуючи Його, запитав, кажучи:

³⁶«Учителю, яка найбільша заповідь у Законі?»

³⁷Ісус відповів йому: «”Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм”.

³⁸Це перша і найбільша заповідь.

³⁹Друга ж подібна до неї: ”Люби ближнього твого, як самого себе”.

⁴⁰На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки».

⁴¹Коли ж зібрались фарисеї, Ісус запитав їх:

⁴²«Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Кажуть Йому: «Давидів!»

⁴³Говорить їм: «Як же Давид по натхненню називає Його Господом, кажучи:

⁴⁴”Сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч від Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх”?

⁴⁵Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син йому?»

⁴⁶І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто більше не відважувався питати Його.