Read Біблія, Куліш Вiд Марка 1 Bible Online

Вiд Марка 1 - Біблія, Куліш bible

Вiд Марка 1

¹Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.

²Як написано у пророків: «Ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою».

³«Голос волаючого в пустині: ”Готуйте дорогу Господу, вирівнюйте стежки Йому!”»

⁴Явився Іоанн, який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.

⁵І приходили до нього люди з усієї Юдеї та Єрусалима, визнаючи гріхи свої, і він хрестив їх у річці Йордані.

⁶Іоанн же був одягнений в одежу з верблюжої шерсті, і пояс ремінний носив на стегнах своїх, і їв сарану та дикий мед,

⁷і проповідував, говорячи: «За мною йде сильніший від мене, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінець взуття Його.

⁸Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим».

⁹І сталося в ті дні: прийшов Ісус з Назарета, що в Галилеї, і був хрещений Іоанном в Йордані.

¹⁰І коли виходив з води, побачив Іоанн, як розкрилося небо і Дух, немов голуб, сходив на Нього.

¹¹І голос був з неба: «Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління».

¹²І негайно Дух повів Його в пустиню.

¹³І Він пробув у пустині сорок днів, спокушуваний сатаною, і був зі звірами; і ангели служили Йому.

¹⁴Після того, як Іоанн був виданий, Ісус прийшов у Галилею, проповідуючи Євангелію Царства Божого,

¹⁵кажучи: «Настав час, і наблизилось Царство Боже! Покайтеся і віруйте в Євангелію».

¹⁶Проходячи біля моря Галилейського, Він побачив Симона та Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками.

¹⁷І сказав їм Ісус: «Ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей».

¹⁸І відразу ж, залишивши сіті свої, вони пішли слідом за Ним.

¹⁹І, пройшовши трохи далі, Він побачив Якова Зеведеєвого та Іоанна, брата його, які в човні лагодили сіті.

²⁰І відразу покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з робітниками, пішли за Ним.

²¹Прийшли вони в Капернаум, і відразу в суботу Він увійшов у синагогу, і навчав.

²²І дивувались Його вченню, бо Він навчав як Той, що має владу, а не як книжники.

²³У їхній синагозі був чоловік, одержимий духом нечистим, і закричав,

²⁴кажучи: «Що Тобі до нас, Ісусе Назорею? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти,— Ти Святий Божий!»

²⁵Але Ісус заборонив йому, кажучи: «Замовчи і вийди з нього!»

²⁶Тоді злий дух, стряснувши його і скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього.

²⁷І всі здивувалися, так що один одного питали: «Що це таке? Що це за вчення нове, що Він з владою наказує духам злим і вони підкоряються Йому?»

²⁸І швидко чутка про Нього розійшлася по всій Галилеї.

²⁹Вийшовши невдовзі з синагоги, вони пішли з Яковом та Іоанном до дому Симона і Андрія.

³⁰Теща ж Симонова лежала в гарячці, тож зразу сказали Йому про неї.

³¹Підійшовши, Він підвів її, взявши за руку,— і гарячка відразу залишила її, і вона стала прислуговувати їм.

³²А як настав вечір, коли сонце заходило, приносили до Нього всіх недужих та одержимих демонами.

³³І все місто зібралося перед дверима.

³⁴І Він зцілив багатьох недужих на різні хвороби, вигнав багато демонів; але не дозволяв демонам говорити, що вони знають, що Він Христос.

³⁵А вранці, вставши ще вдосвіта, Він вийшов та й пішов у безлюдне місце, і там молився.

³⁶А Симон і ті, що були з Ним, поспішили за Ним;

³⁷і, знайшовши Його, кажуть Йому: «Всі шукають Тебе».

³⁸А Він говорить їм: «Підемо у села та околишні міста, щоб Мені й там проповідувати, бо на те Я прийшов!»

³⁹І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галилеї, і виганяв демонів.

⁴⁰Приходить до Нього прокажений, благає Його і, падаючи на коліна перед Ним, говорить Йому: «Якщо хочеш, можеш очистити мене!»

⁴¹Ісус, змилосердившись над ним, простяг руку, доторкнувся до нього і сказав: «Хочу, будь чистий!»

⁴²І вмить проказа зникла з нього, і він став чистим.

⁴³Ісус, глянувши на нього суворо, негайно відіслав його,

⁴⁴наказуючи йому: «Дивись, нікому нічого не кажи; але піди перше покажись священникові і принеси за очищення твоє, як повелів Мойсей, на свідчення їм».

⁴⁵А він, вийшовши, почав розголошувати і розповідати про цю подію, так що Ісус не міг уже явно ввійти в місто, а перебував за межами міста, в місцях пустинних. І приходили до Нього звідусіль.