Read Біблія, Куліш Вiд Марка 11 Bible Online

Вiд Марка 11 - Біблія, Куліш bible

Вiд Марка 11

¹І коли вони наблизились до Єрусалима, до Витфагії та Вифанії, до гори Оливної, Ісус посилає двох учнів Своїх

²і говорить їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і як тільки ввійдете в нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв’яжіть його і приведіть.

³Якщо хто скаже вам: ”Що це ви робите?” — скажіть: ”Він потрібний Господу”,— і відразу ж він пошле його сюди».

⁴Вони пішли, і знайшли молодого осла, прив’язаного біля воріт на вулиці, і відв’язали його.

⁵Деякі з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Навіщо відв’язуєте осла?»

⁶Вони ж відповіли, як Ісус звелів їм, і ті відпустили їх.

⁷І привели осла до Ісуса, поклали на нього одежу свою, і Він сів на нього.

⁸І багато хто стелив одежу свою по дорозі, а інші зрізали гілки з дерев і розстеляли їх по дорозі.

⁹А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: «Осанна! Благословенний, Хто гряде в Ім’я Господнє!

¹⁰Благословенне грядуще в Ім’я Господа царство батька нашого Давида! Осанна на висоті!»

¹¹Ісус увійшов у Єрусалим і зайшов у храм. І оглянувши все, як година вже була пізня, пішов у Вифанію з дванадцятьма.

¹²На другий день, коли вони вийшли з Вифанії, Він зголоднів.

¹³І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, Він підійшов до неї, чи не знайде чого на ній, але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не була пора збирання смокв.

¹⁴І сказав Ісус до неї: «Нехай ніхто плоду твого не скуштує віднині й навіки». І чули те учні Його.

¹⁵І вони прийшли в Єрусалим. Ісус увійшов у храм, і почав виганяти тих, що продавали і купували у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів;

¹⁶і не дозволяв, щоб хто переносив яку річ через храм.

¹⁷І навчав їх, говорячи: «Хіба не написано: ”Дім Мій назветься домом молитви для всіх народів”? А ви зробили його ”вертепом розбійників”».

¹⁸А первосвященники та книжники почули це і шукали нагоди, як би погубити Його, бо боялись Його, тому що весь народ дивувався вченню Його.

¹⁹І, коли настав вечір, Він вийшов з міста.

²⁰Вранці, проходячи мимо, побачили смоковницю, всохлу до кореня.

²¹І, згадавши, Петро говорить Йому: «Учителю, подивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла».

²²Ісус каже їм у відповідь: «Майте віру Божу!

²³Істинно кажу вам: як хто скаже горі цій: ”Зрушся і кинься в море”,— і не буде мати сумніву в серці своїм, а буде вірити, що так станеться, як сказав,— то буде йому.

²⁴Тому кажу вам: все, чого ви будете просити в молитві,— вірте, що одержите, і буде вам.

²⁵І коли стоїте на молитві, то прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.

²⁶Якщо ви не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших».

²⁷Вони знову прийшли в Єрусалим. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященники, книжники і старійшини

²⁸та запитали Його: «Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу робити цe?»

²⁹Ісус сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне, і ви дайте Мені відповідь, тоді і Я скажу вам, якою владою Я це роблю.

³⁰Хрещення Іоаннове було з небес чи від людей? Відповідайте Мені».

³¹Вони ж міркували між собою і говорили: «Коли скажемо: ”З небес”, то Він скаже: ”Чому ж ви не повірили йому?”»

³²А сказати: від людей — боялись народу, тому що всі вважали, що Іоанн справді був пророком.

³³І сказали у відповідь Ісусові: «Не знаємо». Тоді Ісус відповів їм: «То і Я не скажу вам, якою владою Я роблю це».