Read Біблія, Куліш Вiд Марка 12 Bible Online

Вiд Марка 12 - Біблія, Куліш bible

Вiд Марка 12

¹І почав говорити до них притчами: «Один чоловік насадив виноградник, обніс огорожею, видовбав давильню, побудував башту і, віддавши його виноградарям, від’їхав.

²Свого часу він послав до виноградарів слугу, щоб одержати від виноградарів плоди з виноградника.

³Вони ж схопили його, побили і відіслали ні з чим.

⁴Знову він послав до них іншого слугу, і тому розбили камінням голову і відіслали зневаженим.

⁵І знову він послав ще іншого, і того вони вбили. І багатьох інших вони побили або повбивали.

⁶Маючи ще єдиного улюбленого сина, він послав його наостанку до них, кажучи: ”Посоромляться сина мого”.

⁷Але виноградарі говорили між собою: ”Це спадкоємець; ходімо уб’ємо його, і спадщина буде наша”.

⁸І схопивши його, вбили і викинули геть з виноградника.

⁹Що ж зробить господар виноградника? Він прийде і повбиває тих виноградарів, і віддасть виноградник іншим.

¹⁰Чи ви не читали цього в Писанні: ”Камінь, який будівничі відкинули, той став наріжним каменем.

¹¹Це сталося від Господа, і дивне в очах наших”?»

¹²І старалися схопити Його, та боялись народу. Бо зрозуміли, що Він сказав цю притчу про них. І, залишивши Його, відійшли.

¹³І послали до Нього декого з фарисеїв та іродіан, щоб спіймати Його на слові.

¹⁴Вони ж прийшли і говорять Йому: «Учителю, ми знаємо, що Ти справедливий і не зважаєш ні на кого, бо Ти не дивишся на особу, але навчаєш дороги Божої правдиво. Чи годиться давати податок кесарю, чи ні? Давати нам чи не давати?»

¹⁵Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: «Чого випробовуєте Мене? Принесіть Мені динарій, щоб Мені побачити його».

¹⁶І вони принесли. А Він питає їх: «Чиє це зображення і напис?» І вони відповіли Йому: «Кесареві».

¹⁷Ісус сказав їм у відповідь: «Віддайте кесареве кесарю, а Боже — Богові!» І вони дивувалися Йому.

¹⁸Потім прийшли до Нього саддукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і запитали Його, кажучи:

¹⁹«Учителю, Мойсей написав нам: ”Як помре у кого брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то брат його мусить взяти дружину його і відновити потомство для брата свого”.

²⁰Було сім братів. Перший взяв дружину і помер, не залишивши дітей.

²¹І другий взяв її, і він помер, і не залишив дітей; і третій так само.

²²І всі семеро мали її, і не залишили дітей; після всіх померла і жінка.

²³А у воскресінні, коли воскреснуть вони, котрому з них вона буде дружиною? Адже семеро мали її за дружину».

²⁴Ісус сказав їм у відповідь: «Чи не тому ви помиляєтесь, що не знаєте ні Писання, ні сили Божої?

²⁵Бо коли воскреснуть з мертвих, то не будуть ні женитися, ні заміж виходити, а будуть, як ангели на небесах.

²⁶А про мертвих, що вони воскреснуть, чи ви не читали в книзі Мойсея, як Бог біля палаючого куща сказав йому: ”Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова”.

²⁷Він Бог не мертвих, а живих. Отже, ви дуже помиляєтесь».

²⁸Один з книжників, що чув, як вони сперечались, і зрозумівши, як Ісус добре відповів їм, підійшов і запитав Його: «Котра заповідь перша з усіх?»

²⁹Ісус відповів йому: «Перша з усіх заповідей: ”Слухай, Ізраїлю! Господь, Бог наш,— Господь єдиний!

³⁰Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю”. Це перша заповідь.

³¹А друга подібна до неї: ”Люби ближнього твого, як себе самого”. Нема іншої заповіді більшої за ці».

³²Книжник сказав Йому: «Добре, Учителю! Ти сказав істину, що один Бог, а іншого нема, крім Нього.

³³І що любити Його всім серцем, і всім розумінням, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого,— це більше, ніж всі всепалення та жертви».

³⁴Коли Ісус побачив, що він відповів розумно, сказав йому: «Ти недалеко від Царства Божого». І ніхто після цього не насмілювався питати Його.

³⁵Продовжуючи навчати в храмі, Ісус говорив: «Чому говорять книжники, що Христос — Син Давидів?

³⁶Адже сам Давид промовив Духом Святим: ”Сказав Господь Господу моєму: «Сиди праворуч від Мене, доки покладу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх!»”

³⁷Отже, сам Давид називає Його Господом, як же Він син йому?» І багато людей слухали Його з насолодою.

³⁸І говорив їм у науці Своїй: «Стережіться книжників, які люблять ходити в довгій одежі, і люблять вітання на народних зібраннях,

³⁹і перші місця в синагогах, і почесні місця на бенкетах,

⁴⁰які доми вдів поїдають і довго моляться напоказ,— вони приймуть тяжчий осуд».

⁴¹Ісус сів проти скарбниці і дивився, як люди клали гроші в скарбницю; і багато заможних кидали багато.

⁴²І прийшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант.

⁴³І, покликавши учнів Своїх, Ісус сказав їм: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова поклала більше за всіх, що клали в скарбницю;

⁴⁴бо всі клали від достатку свого, а вона з убогості своєї поклала все, що мала, весь свій прожиток».