Read Біблія, Куліш Вiд Марка 7 Bible Online

Вiд Марка 7 - Біблія, Куліш bible

Вiд Марка 7

¹Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, що прийшли з Єрусалима,

²і побачивши, що дехто з учнів Його їв хліб нечистими, тобто невмитими, руками, дорікали.

³Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись передання старших, не їдять, не вимивши старанно рук,

⁴а як приходять з торгу, не їдять, не вмившись. І багато іншого є в них, що вони прийняли, щоб дотримуватись: миття чаш, горнят, мідного посуду і столів.

⁵І фарисеї та книжники запитали Його: «Чому учні Твої не живуть за переданням старших, а їдять хліб невмитими руками?»

⁶А Він відповів їм: «Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: ”Ці люди шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,

⁷та даремно шанують Мене, навчаючи вчень — заповідей людських”.

⁸Бо ви, залишивши заповідь Божу, тримаєтесь передань людських: обмиваєте чаші, горнята і робите багато іншого, подібного до цього».

⁹І сказав їм: «Ви спритно відкидаєте заповідь Божу, щоб зберігати свої передання.

¹⁰Бо Мойсей сказав: ”Шануй батька твого і матір твою” і: ”Хто лихословить батька або матір — нехай смертю помре!”

¹¹А ви кажете: ”Хто скаже батькові чи матері: «Корван, тобто дар Богові те, чим би ти від мене скористався»”,

¹²то ви вже потураєте йому нічого не робити для батька свого чи матері своєї.

¹³Усуваєте Слово Боже переданнями вашими, які ви встановили; і робите багато іншого, подібного до цього».

¹⁴Покликавши знову до Себе народ, говорив їм: «Слухайте Мене всі і розумійте!

¹⁵Ніщо з того, що входить у людину ззовні, не може осквернити її, але, що виходить з неї, те оскверняє людину.

¹⁶Коли хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!»

¹⁷І коли Він увійшов у дім від народу, учні Його запитали Його про притчу.

¹⁸І Він сказав їм: «Чи ж і ви розуміння не маєте? Невже не розумієте, що ніщо, що ззовні входить у людину, не може осквернити її?

¹⁹Бо не в серце її входить, а в шлунок і виходить геть, чим очищається всяка їжа».

²⁰Далі сказав: «Те, що виходить з людини, оскверняє людину.

²¹Бо зсередини, з серця людського, виходять злі помисли, перелюб, розпуста, вбивство,

²²крадіж, здирство, підступ, лукавство, безсоромність, заздрісне око, гордість, богозневага, безумство.

²³Все це зло зсередини виходить і оскверняє людину».

²⁴І, відправившись звідти, Він пішов в околиці тирські та сидонські; і, увійшовши в дім, не хотів, щоб хто впізнав Його, та не міг утаїтися.

²⁵Бо відразу жінка, в котрої дочка була одержима нечистим духом, почувши про Нього, прийшла і припала до ніг Його.

²⁶Ця жінка була язичниця, родом сирофінікіянка; вона благала Його, щоб вигнав демона з її дочки.

²⁷Та Ісус сказав їй: «Дай спочатку наїстися дітям, бо недобре взяти хліб у дітей і кинути собакам».

²⁸Вона ж відповіла Йому: «Так, Господи, але ж і собаки їдять під столом крихти після дітей».

²⁹І сказав їй: «За це слово, іди; демон вийшов з дочки твоєї».

³⁰І прийшовши до свого дому, вона знайшла, що демон вийшов і дочка лежить на постелі.

³¹Знову вийшовши з околиць тирських та сидонських, Ісус пішов до моря Галилейського, в край Десятимістя.

³²І привели до Нього глухого та недорікуватого, і просили Його покласти на нього руку.

³³І Він взяв його окремо від народу, вклав пальці Свої у вуха його і, сплюнувши, доторкнувся до язика його;

³⁴і поглянувши на небо, зітхнув та сказав йому: «Еффата», тобто: «Відкрийся!»

³⁵І відразу в нього відкрився слух, і пута язика його розв’язалися, і став говорити виразно.

³⁶І Він звелів їм не говорити про це нікому. Та, скільки Він не забороняв їм, вони ще більше розголошували.

³⁷І дуже дивувались та говорили: «Він усе робить добре: глухим дає слух, а німим — мову».