Read Біблія, Куліш Вiд Марка 8 Bible Online

Вiд Марка 8 - Біблія, Куліш bible

Вiд Марка 8

¹Тими днями, коли зібралось дуже багато народу, а їсти не мали що, Ісус покликав учнів Своїх і сказав їм:

²«Жаль Мені людей, що вже три дні перебувають зі Мною, а не мають що їсти.

³Якщо відпущу їх голодних додому, ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека».

⁴Учні Його відповіли Йому: «Звідки міг би хто тут у пустині взяти хліба, щоб нагодувати їх?»

⁵А Він запитав їх: «Скільки хлібів маєте?» Вони сказали: «Сім».

⁶Тоді Він звелів народові посідати на землю і взяв сім хлібів, віддав хвалу, поламав і дaв учням Своїм, щоб вони роздали; і вони роздали людям.

⁷Було в них і трохи рибок; і Він поблагословив, і звелів роздати і їх.

⁸І всі їли й наїлися, і назбирали залишених кусків сім кошів.

⁹А тих, що їли, було близько чотирьох тисяч. І відпустив їх.

¹⁰І негайно Він увійшов у човен з учнями Своїми, і прибув в околиці далманутські.

¹¹Фарисеї вийшли, почали сперечатися з Ним та вимагати від Нього знамення з неба, випробовуючи Його.

¹²А Він, тяжко зітхнувши, сказав: «Чого рід цей вимагає знамення? Істинно кажу вам: не дасться роду цьому знамення».

¹³І залишивши їх, знову ввійшов у човен і відплив на той бік.

¹⁴При цьому учні Його забули взяти хліба і мали з собою в човні тільки одну хлібину.

¹⁵А Він заповідав їм, кажучи: «Глядіть, остерігайтесь закваски фарисейської та закваски Іpодової».

¹⁶Вони ж міркували між собою і говорили, що в них немає хліба.

¹⁷Ісус, зрозумівши це, говорить їм: «Чого міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не збагнули і не зрозуміли? Чи ще серце ваше затверділе?

¹⁸Маючи очі, не бачите? Маючи вуха, не чуєте? І не пам’ятаєте?

¹⁹Коли Я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч людей, скільки повних кошів кусків ви зібрали?» Вони відповіли: «Дванадцять!»

²⁰«A коли сім — на чотири тисячі, скільки повних кошів кусків ви зібрали?» Вони відповіли: «Сім!»

²¹І Він сказав їм: «І ви ще не розумієте?»

²²І приходить у Витсаїду; і приводять до Нього сліпого, і просять, щоб доторкнувся до нього.

²³Він, узявши сліпого за руку, вивів його за село, і послинивши йому очі, поклав на нього руки і спитав його, чи бачить щось.

²⁴Він, глянувши, сказав: «Бачу людей перехожих, немовби дерева».

²⁵Потім знову поклав руки на очі його і велів йому глянути. І він зцілився, і став бачити все ясно.

²⁶І відіслав його додому, наказавши: «Не заходь в село і нікому в селі не розповідай!»

²⁷І пішов Ісус з учнями Своїми до сіл Кесарії Пилипової. Дорогою Він питав учнів Своїх: «За кого вважають Мене люди?»

²⁸Вони відповіли Йому: «За Іоанна Хрестителя; інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків».

²⁹А Він питає їх: «А ви за кого вважаєте Мене?» Петро сказав Йому у відповідь: «Ти — Христос!»

³⁰І заборонив їм, щоб нікому не говорили про Нього.

³¹І почав навчати їх, що Синові Людському треба багато постраждати, та що відцураються від Нього старійшини, первосвященники і книжники, і Він буде вбитий, і третього дня воскресне.

³²І говорив Він це відкрито. Але Петро відкликав Його і почав перечити Йому.

³³Та Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докорив Петрові, кажучи: «Відійди від Мене, сатано, бо ти думаєш не про Боже, а про людське!»

³⁴І покликавши народ з учнями Своїми, сказав їм: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться самого себе, візьме хрест свій та й іде за Мною.

³⁵Бо хто хоче зберегти душу свою, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене та Євангелії, той збереже її.

³⁶Бо яка користь людині, якщо вона весь світ здобуде, а душу свою занапастить?

³⁷Або який викуп дасть людина за душу свою?

³⁸Бо хто посоромиться Мене і слів Моїх у цьому роді перелюбному та грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде в славі Отця Свого зі святими ангелами».