Read Біблія, Куліш Вiд Марка 9 Bible Online

Вiд Марка 9 - Біблія, Куліш bible

Вiд Марка 9

¹І сказав їм: «Істинно кажу вам: є деякі з присутніх тут, котрі не зазнають смерті, аж поки не побачать Царство Боже, яке прийде в силі».

²А через шість днів Ісус взяв Петра, Якова та Іоанна і вивів окремо їх самих на високу гору. І преобразився перед ними.

³Одежа Його стала блискуча, дуже біла, як сніг, така, що на землі білильник не може вибілити.

⁴І з’явився їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

⁵При цьому Петро озвався і сказав Ісусові: «Учителю, добре нам тут бути! Поставмо три намети: Тобі один, Мойсеєві один і один Іллі».

⁶Бо не знав, що казати, тому що вони були перелякані.

⁷І надійшла хмара, і заслонила їх, і з хмари почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайте!»

⁸І раптом поглянувши кругом, вони нікого більше не бачили, крім одного Ісуса.

⁹А коли сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не говорили про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих.

¹⁰І вони зберегли це слово, допитуючись один в одного, що то значить: воскреснути з мертвих.

¹¹І запитали Його: «Що це книжники говорять, що Ілля має першим прийти?»

¹²Він сказав їм у відповідь: «Ілля прийде першим і приготує все. Чому ж тоді написано про Сина Людського, що Він мусить витерпіти багато і бути приниженим?

¹³Але кажу вам, що й Ілля прийшов, та вони зробили з ним, як хотіли, так, як написано про нього».

¹⁴Прийшовши до учнів, побачив багато народу біля них і книжників, які сперечалися з ними.

¹⁵І відразу весь народ, побачивши Ісуса, здивувався, і, підбігаючи, вітали Його.

¹⁶І Він запитав книжників: «Про що сперечаєтесь з ними?»

¹⁷Один з народу відповів Йому: «Учителю, я привів до Тебе сина мого, одержимого німим духом;

¹⁸де тільки схопить його, то кидає його на землю, і він пускає піну, і скрегоче зубами, і ціпеніє. Просив я учнів Твоїх, щоб вигнали його, та вони не могли».

¹⁹А Він сказав йому у відповідь: «О роде невірний! Доки Я буду з вами? Доки буду терпіти вас? Приведіть його до Мене».

²⁰І привели його до Нього. Як тільки одержимий демонами побачив Його, то дух стряс його, і він упав на землю, і качався та пускав піну.

²¹Ісус запитав батька його: «Як давно це сталось з ним?» Він відповів: «З дитинства.

²²І часто дух кидав його і у вогонь, і у воду, щоб погубити його, але, якщо Ти можеш, зжалься над нами і допоможи нам».

²³Ісус сказав йому: «Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливо віруючому!»

²⁴Тоді батько хлопця викрикнув, кажучи зі слізьми: «Господи, я вірую, допоможи моєму невірству!»

²⁵Ісус, як побачив, що збігається народ, заборонив нечистому духові, кажучи йому: «Духу німий і глухий, Я наказую тобі, вийди з нього і більше не входь у нього!»

²⁶І, закричавши та сильно стрясши його, вийшов; і він став як мертвий, так що багато хто казав, що він помер.

²⁷Але Ісус узяв його за руку і підвів його, і він встав.

²⁸І як Ісус увійшов у дім, учні Його питали Його на самоті: «Чому ми не могли вигнати його?»

²⁹А Він відповів їм: «Цей рід не може вийти інакше, як від молитви та посту».

³⁰Вийшовши звідти, проходили через Галилею; і Він не хотів, щоб хтось узнав.

³¹Бо Він навчав учнів Своїх і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людям, і вб’ють Його, і вбитий, Він на третій день воскресне.

³²Вони ж не розуміли цих слів, а запитати Його боялись.

³³Прийшов у Капернаум; і коли був у домі, запитав їх: «Про що дорогою ви міркували між собою?»

³⁴Вони ж мовчали, тому що дорогою обмірковували між собою, хто більший.

³⁵І сівши, покликав дванадцятьох і сказав їм: «Хто хоче бути першим, нехай буде останнім з усіх і слугою всім».

³⁶І взявши дитину, поставив її посеред них, обійняв її і сказав їм:

³⁷«Хто прийме одне з таких дітей в Ім’я Моє, той Мене приймає; а хто Мене приймає, той не Мене приймає, а Того, Хто послав Мене».

³⁸Іоанн сказав Йому: «Учителю, ми бачили одного чоловіка, що виганяв демонів Ім’ям Твоїм, а він не ходить з нами, і ми заборонили йому, тому що не ходить з нами».

³⁹Ісус сказав: «Не забороняйте йому, бо ніхто, вчинивши чудо Ім’ям Моїм, не може незабаром лихословити Мене.

⁴⁰Бо хто не проти вас, той за вас.

⁴¹І хто напоїть вас кухлем води в Ім’я Моє, тому що ви Христові, істинно кажу вам: не втратить нагороди своєї.

⁴²А хто спокусить одного з малих цих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь жорновий на шию і вкинули його в море.

⁴³І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі калікою увійти в життя, ніж з двома руками йти в геєну, у вогонь невгасимий,

⁴⁴де черв’як їхній не вмирає і вогонь не згасає.

⁴⁵І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі увійти в життя кривому, ніж з двома ногами бути вкиненому в геєну, у вогонь невгасимий,

⁴⁶де черв’як їхній не вмирає і вогонь не згасає.

⁴⁷І коли око твоє спокушає тебе, вирви його; краще тобі увійти в Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути вкиненому в геєну вогняну,

⁴⁸де черв’як їхній не вмирає і вогонь не згасає.

⁴⁹Бо кожний вогнем посолиться, і кожна жертва сіллю посолиться.

⁵⁰Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте в собі сіль і мир майте між собою».