Read Біблія, Куліш Вiд Луки 11 Bible Online

Вiд Луки 11 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 11

¹Коли Він молився в одному місці і перестав, один з учнів Його сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися, як і Іоанн навчив своїх учнів».

²Він сказав їм: «Коли молитесь, кажіть: ”Отче наш, що є на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

³Хліб наш насущний дай нам на кожний день.

⁴І прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у спокусу, а визволи нас від лукавого”».

⁵І сказав їм: «Хто з вас, маючи приятеля, прийде до нього опівночі і скаже йому: ”Друже, позич мені три хліби,

⁶бо приятель мій з дороги зайшов до мене і я не маю, що дати йому”.

⁷А той зсередини скаже йому у відповідь: ”Не турбуй мене; вже двері замкнені і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я встати і дати тобі ”.

⁸Говорю вам, що коли він не встане і не дасть йому хліба заради дружби з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки просить.

⁹І Я кажу вам: просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам.

¹⁰Бо кожен, хто просить,— одержує; хто шукає,— знаходить; і тому, хто стукає,— відчиняють.

¹¹Котрий з вас, батьків, коли син попросить в нього хліба, подасть йому камінь? Або, коли попросить риби, подасть йому змію замість риби?

¹²Або, коли попросить яйце, подасть йому скорпіона?

¹³Отже, коли ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям своїм, тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього?»

¹⁴Одного разу вигнав Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. І народ здивувався.

¹⁵Деякі з них говорили: «Він виганяє демонів силою Вельзевула, князя демонів».

¹⁶А інші, спокушаючи, вимагали від Нього знамення з неба.

¹⁷Але Він, знаючи думки їхні, сказав їм: «Кожне царство, поділене само в собі, запустіє; і дім, поділений сам у собі, впаде.

¹⁸Якщо і сатана розділився сам у собі, то як устоїть царство його? А ви кажете, що Я силою Вельзевула виганяю демонів.

¹⁹І коли Я силою Вельзевула виганяю демонів, то чиєю силою сини ваші виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями.

²⁰Коли ж Я перстом Божим виганяю демонів, то значить прийшло до вас Царство Боже.

²¹Коли сильний, озброївшись, стереже дім свій, то в безпеці добро його.

²²Коли ж сильніший від нього нападе на нього і переможе його, тоді забере всю зброю його, на яку він надіявся, і розділить здобич свою.

²³Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.

²⁴Коли нечистий дух виходить з людини, то ходить безводними місцями, шукаючи відпочинку, але, не знаходячи, каже: ”Вернуся в дім мій, звідки вийшов”.

²⁵І, прийшовши, знаходить його виметеним та прибраним;

²⁶тоді йде і бере з собою сім інших духів, лютіших від себе, і, увійшовши, живуть там. І буває для людини тієї останнє гірше від першого».

²⁷Коли Він говорив це, одна жінка, піднісши голос із натовпу, сказала Йому: «Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, що годували Тебе».

²⁸А Він відповів: «Блаженні ті, що слухають Слово Боже і виконують його».

²⁹Коли народ став збиратися, Він почав говорити: «Рід цей лукавий; він шукає знамення, але знамення не дасться йому, крім знамення пророка Йони.

³⁰Бо як Йона був знаменням для ніневітян, так буде і Син Людський для роду цього.

³¹Цариця з півдня стане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона приходила від краю землі, щоб послухати мудрість Соломона, а ось тут більший від Соломона.

³²Ніневітяни стануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут більший від Йони.

³³Ніхто, засвітивши свічку, не ставить її в таємному місці, ані під посудину, а на свічнику, щоб усі, що входять, бачили світло.

³⁴Світильник для тіла — око; отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле; а якщо воно буде недобре, то і тіло твоє буде темне.

³⁵Отже, дивись, світло, що в тобі, чи не є темрява.

³⁶Якщо ж тіло твоє все світле і немає жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітив тебе».

³⁷Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе обідати; Він прийшов і сів при столі.

³⁸Фарисей же, побачивши це, здивувався, що Він не помив рук перед обідом.

³⁹Але Господь сказав йому: «Тепер ви, фарисеї, очищаєте зовні чаші і миски, а нутро ваше повне здирства та лукаства.

⁴⁰Нерозумні! Хіба не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?

⁴¹Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте.

⁴²Горе вам, фарисеям, що даєте десятину з м’яти, рути та усяких овочів, а не дбаєте про суд і любов Божу. Це треба вам чинити і того не залишати!

⁴³Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на народних зібраннях!

⁴⁴Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви як ті могили непомітні, по яких люди ходять і не знають того!»

⁴⁵На це один із законників сказав Йому: «Учителю, говорячи це, Ти і нас ображаєш!»

⁴⁶А Він сказав: «Горе і вам, законники, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі і пальцем одним не доторкнетесь до них!

⁴⁷Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, котрих батьки ваші повбивали.

⁴⁸Цим ви свідчите про вчинки батьків ваших і схвалюєте їх, бо вони повбивали пророків, а ви будуєте їм гробниці.

⁴⁹Тому-то й говорить мудрість Божа: ”Пошлю їм пророків та апостолів, і декого з них вони вб’ють, інших виженуть,

⁵⁰щоб рід цей відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,

⁵¹від крові Авеля до крові Захарія, вбитого між жертовником і храмом!” Так, кажу вам, відповість рід цей!

⁵²Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, перешкоджали».

⁵³І коли Він це сказав їм, книжники та фарисеї почали дуже приступати до Нього, вимагаючи від Нього відповідей на багато питань.

⁵⁴Вони чатували на Нього, намагаючись зловити Його на слові, щоб звинуватити Його.