Read Біблія, Куліш Вiд Луки 12 Bible Online

Вiд Луки 12 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 12

¹Того часу, як зібралися тисячі народу, так що тіснили один одного, Він почав говорити передусім учням Своїм: «Стережіться закваски фарисейської, тобто лицемірства!

²Бо немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що не дізналися б.

³Тому все, що ви сказали в темряві, почується при світлі; що ж ви сказали на вухо в домах, буде проголошене з дахів.

⁴Кажу вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що тіло вбивають, а потім нічого більше зробити не можуть.

⁵Але кажу вам, кого боятися: бійтесь Того, Хто, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам, Того бійтеся!

⁶Чи не п’ять горобців продають за два асарії? Проте перед Богом ні один з них не забутий.

⁷А у вас навіть волосся на голові все пораховане. Не бійтесь: ви вартніші за багатьох горобців.

⁸Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, того і Син Людський визнає перед ангелами Божими.

⁹Хто ж відречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.

¹⁰І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, прощено буде, а хто скаже хулу на Духа Святого, тому не проститься.

¹¹Коли ж приведуть вас у синагогу, до правителів і влади, не журіться, як або що вам говорити чи відповідати,

¹²бо Дух Святий навчить вас у той час, що треба казати».

¹³І один з народу звернувся до Нього: «Учителю, скажи братові моєму, щоб він поділився зі мною спадщиною».

¹⁴А Він відповів йому: «Чоловіче, хто поставив Мене судити або ділити вас?»

¹⁵І сказав їм: «Глядіть, остерігайтесь зажерливості, бо життя людини не залежить від достатку маєтку її».

¹⁶І розповів їм притчу: «В одного багача добре вродила нива.

¹⁷І міркував він сам собі, кажучи: ”Що мені робити, бо не маю куди зібрати мій урожай?”

¹⁸І сказав: ”Ось що зроблю: знесу клуні мої, і збудую більші, і зберу туди все моє збіжжя і все добро моє,

¹⁹та скажу душі моїй: «Душе, маєш багато добра на багато років: спочивай, їж, пий і веселися!»”

²⁰Але Бог сказав йому: ”Безумний, у цю ніч душу твою візьмуть у тебе; і все, що ти надбав, кому дістанеться?”

²¹Ось так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє».

²²І сказав учням Своїм: «Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що вам їсти, ні про тіло, в що одягатися.

²³Душа більша від їжі, а тіло — від одягу.

²⁴Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть, нема в них ні комори, ні клуні, і Бог годує їх. Наскільки ж ви цінніші від птахів!

²⁵Бо хто з вас, журячись, може додати до свого росту хоч один лікоть?

²⁶Отже, коли ви і найменшого зробити не можете, то чого журитесь про інше?

²⁷Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть. Але кажу вам, що і Соломон в усій славі своїй не вдягався так, як кожна з них!

²⁸Якщо Бог так одягає траву, яка сьогодні в полі, а завтра буде вкинена в піч, то наскільки краще одягне вас, маловіри!

²⁹Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не журіться,

³⁰бо всього цього шукають люди світу цього; Отець же ваш знає, що ви маєте потребу в тому.

³¹Над усе шукайте Царства Божого, а це все додасться вам!

³²Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш уподобав дати вам Царство.

³³Продавайте майно ваше та давайте милостиню. Приготуйте гаманці, що не старіють,— невичерпний скарб на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.

³⁴Бо де скарб ваш, там буде і серце ваше!

³⁵Нехай стегна ваші будуть підперезані і світильники позасвічувані.

³⁶І будьте подібні до людей, які очікують господаря свого, коли він повернеться з весілля, щоб, як прийде і постукає, негайно відчинити йому.

³⁷Блаженні ті раби, яких господар, прийшовши, знайде пильнуючими. Істинно кажу вам: він підпережеться, і посадить їх, і, підійшовши, буде прислуговувати їм.

³⁸І коли він прийде о другій чи о третій сторожі, і знайде їх так, то блаженні раби ті.

³⁹Знайте ж це, що коли б знав господар дому, о котрій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.

⁴⁰Будьте ж і ви готові, бо Син Людський прийде тієї години, коли ви не думаєте».

⁴¹Тоді Петро говорить Йому: «Господи, чи до нас говориш цю притчу, чи до всіх?»

⁴²А Господь відповів: «Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, якого господар поставить над слугами своїми, щоб давати їм у свій час міру хліба?

⁴³Блаженний раб той, якого господар, прийшовши, знайде, що він діє так!

⁴⁴Істинно кажу вам, що над усім маєтком своїм він поставить його.

⁴⁵Коли ж раб той скаже в серці своїм: ”Не скоро господар мій прийде”, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватися,

⁴⁶то господар раба того прийде в день, в який він не сподівається, і в годину, якої він не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.

⁴⁷Той раб, який знав волю господаря свого, і не приготувався, і не вчинив згідно з волею його, буде багато битий.

⁴⁸А котрий не знав, а вчинив гідне покарання, буде битий менше. Бо від кожного, кому дано багато, багато вимагатиметься; і кому багато довірено, з того більше спитають.

⁴⁹Я прийшов вогонь звести на землю; і як Я прагну, щоб він уже запалав!

⁵⁰Я маю хреститись хрещенням; і як Я томлюся, поки це здійсниться!

⁵¹Чи думаєте, що Я прийшов мир дати землі? Ні, кажу вам, а розділення.

⁵²Бо віднині п’ятеро в однім домі поділяться: троє проти двох, а двоє проти трьох.

⁵³Батько буде проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, а невістка проти свекрухи своєї!»

⁵⁴Сказав також і до народу: «Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, то відразу кажете: ”Буде дощ”,— і так буває.

⁵⁵А коли вітер віє південний, кажете: ”Буде спека”,— і так буває.

⁵⁶Лицеміри! Лице неба й землі ви вмієте розпізнати, чому ж не розпізнаєте часу цього?

⁵⁷Чому ви самі по собі не судите, що справедливе?

⁵⁸Коли ти йдеш з противником своїм до правителя, то постарайся залагодити з ним ще в дорозі, щоб він не потягнув тебе до судді, а суддя не передав тебе виконавцеві, а виконавець не вкинув тебе у в’язницю.

⁵⁹Істинно кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не віддаси останнього гроша.