Read Біблія, Куліш Вiд Луки 13 Bible Online

Вiд Луки 13 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 13

¹У той час деякі прийшли і розповіли Йому про галилеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.

²Та Ісус сказав їм у відповідь: «Чи ви думаєте, що ці галилеяни були грішніші за усіх галилеян, що так постраждали?

³Ні, кажу вам; та коли не покаєтесь, то всі так само загинете!

⁴Або ті вісімнадцять, на яких упала башта в Силоамі і побила їх, думаєте, що вони були більше винні за всіх, що живуть в Єрусалимі?

⁵Ні, кажу вам; та, коли не покаєтесь, всі так само загинете!»

⁶І розповів таку притчу: «Один чоловік мав смоковницю, посаджену у винограднику своїм. І він прийшов шукати плоду на ній, але не знайшов.

⁷І сказав виноградареві: ”Ось я третій рік приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її: навіщо вона й землю займає?”

⁸Але він сказав йому у відповідь: ”Господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і обкладу гноєм:

⁹чи не принесе плоду. Якщо ні, то наступного року зрубаєш її”».

¹⁰І навчав Ісус в одній із синагог у суботу.

¹¹Там була жінка, що мала духа немочі вісімнадцять років: була скорчена і не могла випростатись.

¹²А Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: «Жінко, ти звільняєшся від недуги твоєї!»

¹³І поклав на неї руки, і вона враз випросталась, і стала славити Бога.

¹⁴При цьому начальник синагоги, обурений, що Ісус зцілив у суботу, сказав до народу: «Є шість днів, у котрі вам належить працювати; в ті і приходьте зцілятися, а не дня суботнього».

¹⁵А Господь сказав йому у відповідь: «Лицеміре, чи кожен з вас не відв’язує в суботу вола свого чи осла від ясел і не веде його напоїти?

¹⁶Цю ж дочку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, чи не належало звільнити з цих пут у суботній день?»

¹⁷І, коли Він це сказав, усі противники Його засоромились, а весь народ тішився усім славним, що Він чинив.

¹⁸Він же сказав: «До чого подібне Царство Боже? І до чого прирівняю його?

¹⁹Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у саду своєму: і виросло воно, і стало великим деревом, і птахи небесні звили гнізда у вітті його».

²⁰І ще сказав: «До чого уподібню Царство Боже?

²¹Воно подібне до закваски, яку жінка взяла і поклала в три міри борошна, аж поки не вкисло все».

²²І проходив через міста та села, і вчив, прямуючи до Єрусалима.

²³І хтось запитав Його: «Господи, хіба мало тих, що спасаються?» Він же відповів їм:

²⁴«Силкуйтесь увійти тісними ворітьми, бо, кажу вам, багато схочуть увійти, та не зможуть!

²⁵Як Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи надворі, почнете стукати в двері і казати: ”Господи, Господи, відчини нам!” А Він скаже вам у відповідь: ”Не знаю вас, звідки ви!”

²⁶Тоді станете говорити: ”Ми їли і пили перед Тобою, і на вулицях наших Ти нас навчав!”

²⁷Але Він скаже: ”Говорю вам: не знаю вас, звідки ви! Відійдіть від Мене всі, що чините неправду!”

²⁸Там буде плач і скрегіт зубів, коли ви побачите Авраама, Ісаака, Якова та всіх пророків у Царстві Божім, а себе — вигнаними геть.

²⁹І прийдуть від сходу й заходу, від півночі й півдня, і сядуть у Царстві Божому.

³⁰І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми!»

³¹У той же день деякі з фарисеїв підійшли і сказали Йому: «Вийди і піди звідси, бо Ірод хоче вбити Тебе!»

³²Але Він сказав їм: «Ідіть і скажіть тій лисиці: ”Ось виганяю демонів та зціляю сьогодні і завтра, а третього дня скінчу”.

³³Однак Мені треба ходити сьогодні, і завтра, і наступного дня, бо не буває, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.

³⁴Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, та ви не захотіли.

³⁵Ось ”дім ваш залишається пустим для вас!” Говорю ж вам, що не побачите Мене, аж поки не прийде час, коли скажете: ”Благословенний, Хто гряде в Ім’я Господнє!”»