Read Біблія, Куліш Вiд Луки 14 Bible Online

Вiд Луки 14 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 14

¹Одного разу, коли Ісус у суботу був запрошений на обід до одного зі старійшин фарисейських, вони стежили за Ним.

²І був там перед Ним чоловік, хворий на водянку.

³А Ісус запитав законників та фарисеїв: «Чи дозволено зціляти в суботу?»

⁴Вони мовчали. І, доторкнувшись, зцілив та відпустив його.

⁵І сказав їм: «Коли в кого з вас осел або віл упаде в колодязь, хіба він відразу ж не витягне його і в суботу?»

⁶І вони не могли відповісти Йому на це.

⁷Спостерігаючи, як запрошені вибирали собі перші місця, сказав їм притчу:

⁸«Коли хтось запросить тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хтось із запрошених поважніший від тебе

⁹і щоб той, що запросив тебе та його, не підійшов і не сказав тобі: ”Поступися цьому місцем”. І тоді з соромом будеш змушений зайняти місце останнє.

¹⁰Але, як ти будеш запрошений, прийди і сідай на останньому місці, щоб той, хто запросив тебе, підійшов та сказав: ”Друже, пересядь вище”. Тоді буде тобі честь перед тими, що сидять з тобою.

¹¹Бо кожен, хто сам себе підносить, буде понижений, а хто понижує себе, буде підвищений».

¹²А тому, що запросив Його, сказав: «Коли ти влаштовуєш обід або вечерю, то не клич друзів твоїх, ні братів, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони покликали колись тебе і одержав ти відплату.

¹³Але, коли влаштовуєш гостину, клич убогих, калік, кривих, сліпих,—

¹⁴і будеш блаженний, бо вони не мають чим відплатити тобі; відплатиться ж тобі у воскресінні праведних!»

¹⁵Почувши це, один з тих, що сидів при столі з Ним, сказав Йому: «Блаженний той, хто буде їсти хліб у Царстві Божому!»

¹⁶Ісус же сказав йому: «Один чоловік влаштував велику вечерю і запросив багатьох.

¹⁷Коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ”Ідіть, бо вже все готове!”

¹⁸І почали всі вибачатися. Перший сказав йому: ”Я купив поле, і мені треба піти оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!”

¹⁹Другий сказав: ”Я купив п’ять пар волів і йду випробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!”

²⁰А третій сказав: ”Я одружився, тому не можу прийти!”

²¹І раб той повернувся, і розповів усе господареві своєму. Тоді господар дому розгнівався і сказав рабові своєму: ”Піди швидше на вулиці та провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих”.

²²І раб сказав: ”Господарю, зроблено, як сказав ти, та ще є місця”.

²³І господар сказав рабові: ”Піди на дороги та до загород і переконай прийти, щоб наповнився дім мій”.

²⁴Кажу ж вам, що ніхто з тих запрошених не скуштує вечері моєї! Бо багато покликаних, та мало вибраних».

²⁵Ішло з Ним багато народу. І Він, звернувшись, сказав їм:

²⁶«Коли хтось приходить до Мене і не зненавидить батька свого, і матір, і дружину, і дітей, і братів, і сестер, а до того і життя свого, той не може бути учнем Моїм.

²⁷І хто не несе хреста свого, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм.

²⁸Бо хто з вас, бажаючи збудувати башту, не сяде спочатку і не порахує витрат, чи має він потрібне для збудування,

²⁹щоб коли він покладе основу, а закінчити не зможе, то всі, хто побачить це, не стали сміятися з нього,

³⁰говорячи: ”Цей чоловік почав будувати, але докінчити не зміг!”?

³¹Або який цар, ідучи на війну проти другого царя, в першу чергу не сяде порадитися, чи зможе він з десятьма тисячами устояти проти того, що йде на нього з двадцятьма тисячами?

³²Коли ж ні, то поки той ще далеко, шле посольство до нього і просить миру.

³³Так кожен з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути учнем Моїм.

³⁴Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її?

³⁵Ні в землю, ні в гній не придатна; і викидають її геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!»