Read Біблія, Куліш Вiд Луки 15 Bible Online

Вiд Луки 15 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 15

¹Наближались до Нього всі митники і грішники, щоб слухати Його.

²Фарисеї ж та книжники нарікали, кажучи: «Він приймає грішників і їсть з ними».

³А Він розповів їм таку притчу, говорячи:

⁴«Хто з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять в пустині і не піде за загубленою, поки не знайде її?

⁵А знайшовши, кладе її на плечі собі, радіючи.

⁶І прийшовши додому, скликає друзів своїх та сусідів і каже їм: ”Радійте зі мною, бо знайшов я мою загублену овечку!”

⁷Кажу вам, що так само на небесах буде більше радості за одного грішника, який покаявся, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, які не потребують покаяння.

⁸Або яка жінка, що має десять драхм, коли загубить одну драхму, не засвітить світла і не почне мести кімнату і шукати старанно, аж поки не знайде?

⁹А знайшовши, кличе приятельок і сусідок та й каже: ”Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму!”

¹⁰Так, кажу вам, буває радість у ангелів Божих за одного грішника, котрий кається!»

¹¹Ще розповів: «В одного чоловіка було два сини.

¹²Молодший з них сказав батькові: ”Батьку, дай мені належну частину майна!” І розділив батько між ними майно.

¹³А через кілька днів молодший син, зібравши все, подався в далекий край і розтратив там майно своє, живучи розпутно.

¹⁴А коли він усе прожив, настав великий голод у краю тому, і він став бідувати.

¹⁵І пішов, і пристав до одного з мешканців краю того, а той послав його на поля свої пасти свиней.

¹⁶І він радий був наповнити шлунок свій стручками, що їли свині, та ніхто не давав йому.

¹⁷Опам’ятавшись, він сказав: ”Скільки наймитів у батька мого мають хліба надміру, а я тут з голоду гину.

¹⁸Встану, піду до батька мого і скажу йому: «Батьку, я згрішив проти неба і перед тобою

¹⁹і вже недостойний називатися сином твоїм. Прийми ж мене як одного з наймитів твоїх!»”

²⁰І, вставши, пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; і побіг, кинувся на шию йому і почав цілувати його.

²¹А син сказав йому: ”Батьку, я згрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний називатися сином твоїм!”

²²А батько сказав рабам своїм: ”Принесіть найкращу одежу, і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги;

²³і приведіть відгодоване теля, і заріжте: будемо їсти та веселитись,

²⁴бо цей син мій був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся”. Та й почали веселитись.

²⁵Старший син його був у полі. І вертаючись, коли наблизився до дому, почув співи та радощі.

²⁶І покликавши одного зі слуг, запитав: ”Що це таке?”

²⁷Той відповів йому: ”Брат твій прийшов, і батько твій зарізав відгодоване теля, бо ж прийняв його здоровим”.

²⁸І він розгнівався, і не хотів увійти. Батько ж його вийшов і кликав його.

²⁹Але він відповів батькові: ”Ось стільки літ я служу тобі і ніколи не порушував наказу твого, але ти ніколи не дав мені і козенятка, щоб я міг повеселитися з друзями моїми.

³⁰А коли цей син твій, що змарнував майно своє з блудницями, повернувся, ти зарізав для нього відгодоване теля”.

³¹Він же сказав йому: ”Сину мій, ти завжди зі мною, і все моє — твоє!

³²Треба радіти та веселитися, тому що цей брат твій був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся!”»