Read Біблія, Куліш Вiд Луки 19 Bible Online

Вiд Луки 19 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 19

¹Потім Ісус, увійшовши в Єрихон, проходив через нього.

²І ось багатий чоловік, на ім’я Закхей, начальник митників,

³бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малого росту.

⁴І забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити Його, бо Він повинен був проходити мимо неї.

⁵А коли Ісус прийшов на це місце, поглянувши, побачив його і сказав: «Закхею, злізай скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі!»

⁶Він поспішно зліз і прийняв Його з радістю.

⁷Усі бачили це та й почали нарікати, кажучи: «Він зайшов до грішного чоловіка!»

⁸Закхей же встав і сказав Господу: «Господи, половину маєтку мого віддам убогим, а коли кого скривдив чим, поверну вчетверо!»

⁹Ісус сказав йому: «Сьогодні спасіння прийшло до дому цього, бо і він син Авраама!

¹⁰Бо Син Людський прийшов, щоб знайти і спасти те, що загинуло».

¹¹Коли ж вони слухали це, розповів їм ще одну притчу, бо Він був близько Єрусалима, і вони думали, що Царство Небесне повинно скоро настати.

¹²Отже, сказав: «Один чоловік, високого роду, відправлявся в далекий край, щоб прийняти царство і повернутись.

¹³Покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мін та й сказав їм: ”Пустіть їх в діло, поки Я повернуся!”

¹⁴Але громадяни ненавиділи його і послали слідом за ним посланців, кажучи: ”Не хочемо, щоб він царював над нами!”

¹⁵І коли повернувся, прийнявши царство, звелів покликати до себе тих рабів, котрим дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.

¹⁶Прийшов перший і сказав: ”Господарю, міна твоя принесла десять мін”.

¹⁷І сказав йому: ”Гаразд, добрий рабе; ти в малому був вірний, візьми управління над десятьма містами”.

¹⁸Прийшов другий і сказав: ”Господарю, міна твоя принесла п’ять мін”.

¹⁹Він сказав і тому: ”І ти будь над п’ятьма містами!”

²⁰І третій прийшов і сказав: ”Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.

²¹Я ж боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий: береш те, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв”.

²²Господар сказав йому: ”Словами твоїми буду судити тебе, рабе лукавий. Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.

²³Чому ж не віддав ти срібло моє грошомінам, і я, повернувшись, взяв би своє з прибутком?”

²⁴І сказав присутнім: ”Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”.

²⁵І вони сказали йому: ”Господарю, він уже має десять мін”.

²⁶”Говорю ж вам: кожному, хто має, тому дасться, а хто не має, відбереться і те, що має.

²⁷А ворогів моїх, котрі не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною!”»

²⁸Розповівши це, Він пішов далі, підіймаючись до Єрусалима.

²⁹Коли ж Він наблизився до Витфагії та Вифанії, до гори, яка зветься Оливною, послав двох учнів Своїх,

³⁰кажучи: «Ідіть у село, яке перед вами; і як увійдете в нього, знайдете молодого осла прив’язаного, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть сюди.

³¹І коли хто запитає вас: ”Навіщо відв’язуєте?”, скажіть: ”Він потрібен Господу”».

³²Послані пішли і знайшли, як Він сказав їм.

³³Коли вони відв’язували молодого осла, господарі його запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте осла?»

³⁴Вони ж відповіли: «Він потрібен Господу!»

³⁵І вони привели його до Ісуса; і, накинувши одежу свою на осла, посадили на нього Ісуса.

³⁶Коли ж Він їхав, вони стелили одежу свою по дорозі.

³⁷А коли Він наблизився до спуску з гори Оливної, то безліч учнів, радіючи, почали гучним голосом хвалити Бога за всі чудеса, які бачили,

³⁸говорячи: «Благословенний Цар, що гряде в Ім’я Господнє! Мир на небесах і слава на висоті!»

³⁹А деякі з фарисеїв з-поміж народу казали Йому: «Учителю, заборони учням Твоїм!»

⁴⁰Він же сказав їм у відповідь: «Кажу вам, що коли вони замовкнуть, то каміння кричатиме!»

⁴¹Коли наблизився до міста, то, дивлячись на нього, заплакав за ним,

⁴²кажучи: «О, коли б ти хоч у цей твій день зрозумів, що потрібно для миру твого! Та нині це закрите від очей твоїх.

⁴³Бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої оточать тебе валом, і обложать тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

⁴⁴І зрівняють тебе з землею, і повбивають дітей твоїх, і не залишать в тобі каменя на камені за те, що ти не зрозумів часу відвідання твого».

⁴⁵І увійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,

⁴⁶говорячи їм: «Написано: ”Дім Мій — Дім молитви”, а ви зробили з нього вертеп розбійників».

⁴⁷І Він щодня навчав у храмі. А первосвященники, книжники та старійшини народу шукали погубити Його,

⁴⁸але не знаходили, що вчинити Йому, бо весь народ горнувся до Нього та слухав Його.