Read Біблія, Куліш Вiд Луки 2 Bible Online

Вiд Луки 2 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 2

¹За тих днів, вийшов наказ від кесаря Августа зробити перепис по всій землі.

²Цей перепис був перший за правління Квірінія Сирією.

³І всі йшли записатися, кожен у своє місто.

⁴Пішов також і Йосип з Галилеї, з міста Назарета, в Юдею, в місто Давидове, яке називається Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,

⁵записатися з Марією, зарученою з ним дружиною, що була вагітна.

⁶Коли ж вони були там, настав їй час родити.

⁷І народила Сина свого Первенця, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.

⁸В тій стороні були на полі пастухи, які вночі стерегли отару свою.

⁹Раптом ангел Господній з’явився їм, і слава Господня осіяла їх; і злякалися страхом великим.

¹⁰А ангел сказав їм: «Не лякайтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям.

¹¹Бо сьогодні народився вам в місті Давидовім Спаситель, Який є Христос Господь.

¹²І ось вам ознака: ви знайдете Дитину сповиту, що лежить в яслах».

¹³І раптом з’явилося з ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога і вигукувало:

¹⁴«Слава Богові на висоті, і на землі мир, в людях благовоління!»

¹⁵Коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: «Ходім у Вифлеєм і побачимо, що там сталось, про що звістив нам Господь».

¹⁶І поспішаючи, вони прийшли і знайшли Марію, Йосипа і Немовля, що лежало в яслах.

¹⁷Побачивши, вони розповіли про те, що було звіщено їм про Немовля це.

¹⁸І всі, хто чув, дивувались тому, що пастухи розповідали їм.

¹⁹А Марія зберігала всі ці слова, роздумуючи в серці своєму.

²⁰І пастухи повернулись, славлячи та вихваляючи Бога за все те, що чули і бачили, як було їм сказано.

²¹Як минуло вісім днів, коли належало обрізати Немовля, дали Йому ім’я Ісус, назване ангелом до зачаття Його в утробі.

²²І коли скінчились дні очищення їхнього, згідно із Законом Мойсея, принесли Його в Єрусалим, щоб поставити перед Господом,

²³бо написано в Законі Господньому: «Кожне дитя чоловічої статі, яке розкриває утробу, має бути посвячене Господу»;

²⁴і щоб принести в жертву, як сказано в Законі Господньому, пару горлиць або пару голубенят.

²⁵Тоді був у Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був чоловік праведний та побожний, котрий чекав утіхи для Ізраїля; і Дух Святий був на ньому.

²⁶І було звіщено йому Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.

²⁷І він прийшов, натхнений Духом, в храм; і коли батьки принесли Дитя Ісуса, щоб виконати над Ним законний звичай,

²⁸він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

²⁹«Нині, Владико, відпускаєш раба Твого за Твоїм словом з миром,

³⁰бо очі мої бачили Спасіння Твоє,

³¹яке Ти приготував перед усіма народами,

³²Світло відкриття для язичників і славу народу Твого — Ізраїля».

³³Йосип і мати Його дивувались тому, що було сказано про Нього.

³⁴І благословив їх Симеон, і сказав Марії, матері Його: «Ось лежить Цей на падіння та на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,—

³⁵і тобі самій меч пройде душу,— щоб відкрились помисли багатьох сердець».

³⁶Була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з коліна Асирового; вона була в глибокій старості, проживши з чоловіком сім років від свого дівоцтва,

³⁷вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, служачи Богові молитвою і постом вдень та вночі.

³⁸Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто очікував визволення Єрусалима.

³⁹А як вони виконали все за Законом Господнім, вернулись у Галилею, в своє місто Назарет.

⁴⁰Дитя зростало та зміцнювалось духом, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ньому.

⁴¹Батьки Його ходили в Єрусалим щороку на свято Пасхи.

⁴²І коли Йому було дванадцять років, вони за звичаєм прийшли на свято в Єрусалим.

⁴³Як скінчилися дні свята і вони поверталися, отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосип і мати Його,

⁴⁴а думали, що Він іде з іншими. Пройшовши день дороги, почали шукати Його між родичами та знайомими.

⁴⁵І, не знайшовши Його, повернулись в Єрусалим, шукаючи Його.

⁴⁶І через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухаючи та запитуючи їх.

⁴⁷А всі, хто слухав Його, дивувалися розумові та відповідям Його.

⁴⁸І побачивши Його, здивувалися; і мати Його сказала Йому: «Дитино, що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і я з великою журбою шукали Тебе».

⁴⁹А Він сказав їм: «Навіщо ж вам було шукати Мене? Чи ви не знали, що Мені потрібно бути в тому, що належить Отцеві Моєму?»

⁵⁰Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.

⁵¹І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і був слухняний їм. А мати Його зберігала всі ці слова в серці своєму.

⁵²Ісус же зростав у мудрості, і віком, і в любові у Бога та людей.