Read Біблія, Куліш Вiд Луки 20 Bible Online

Вiд Луки 20 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 20

¹В один з тих днів, коли Ісус навчав у храмі людей та проповідував Євангелію, підійшли первосвященники та книжники зі старійшинами

²і запитали Його, кажучи: «Скажи нам, якою владою Ти це робиш і хто дав Тобі цю владу?»

³А Він сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я вас про одне, скажіть Мені:

⁴хрещення Іоаннове з небес було чи від людей?»

⁵Вони ж міркували собі та говорили: «Коли скажемо: ”З небес”, то Він скаже: ”Чому ж ви не повірили йому?”

⁶А коли скажемо: ”Від людей”, то весь народ поб’є нас камінням, бо він переконаний, що Іоанн — пророк».

⁷І відповіли: «Не знаємо звідки».

⁸Ісус сказав їм: «І Я не скажу вам, якою владою це роблю».

⁹І почав розповідати людям притчу: «Один чоловік насадив виноградник і віддав його виноградарям, а сам від’їхав на довгий час.

¹⁰У свій час послав до виноградарів раба, щоб вони дали йому плодів з виноградника, але виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.

¹¹Він послав ще одного раба, але вони і цього побили і зневажили та й відіслали ні з чим.

¹²І він послав ще й третього, але вони і того поранили та вигнали.

¹³Тоді господар виноградника сказав: ”Що мені робити? Пошлю сина мого улюбленого; може, його посоромляться”.

¹⁴Коли ж виноградарі побачили його, то міркували між собою, кажучи: ”Це спадкоємець; підемо уб’ємо його, і спадщина його буде нашою”.

¹⁵І, вивівши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить з ними господар виноградника?

¹⁶Він прийде і погубить тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим». Ті, що слухали це, сказали: «Нехай не буде так!»

¹⁷Але Він поглянув на них і сказав: «Що означає оце написане: ”Камінь, який відкинули будівничі, той став наріжним каменем”?

¹⁸І кожен, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздавить».

¹⁹І книжники та первосвященники в той час шукали, щоб накласти руки на Нього, але побоялись народу, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав про них.

²⁰І, слідкуючи за Ним, вони послали лукавих людей, які вдавали з себе людей праведних, щоб зловити Його на слові і видати Його начальникам і владі правителя.

²¹І вони запитали Його, кажучи: «Учителю, ми знаємо, що Ти говориш і навчаєш правильно, і Ти безсторонній, і правдиво навчаєш дороги Божої.

²²Чи належить нам давати податок кесареві, чи ні?»

²³Він же, зрозумівши їхнє лукавство, сказав їм: «Що ви спокушуєте Мене?

²⁴Покажіть Мені динарій. Чиє зображення на ньому і напис?» Вони відповіли: «Кесареві».

²⁵Він же сказав їм: «Тож віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові!»

²⁶І вони не могли зловити Його на слові перед людьми. І, здивувавшись відповіді Його, замовкли.

²⁷Тоді підійшли деякі з саддукеїв, які твердять, що нема воскресіння, і запитали Його,

²⁸кажучи: «Учителю, Мойсей написав нам, що коли в кого помре брат, який мав дружину, і помре бездітним, то брат його повинен взяти дружину його і відновити потомство брата свого.

²⁹Отже, було сім братів. І перший, узявши дружину, помер бездітним.

³⁰І другий узяв її, і він помер бездітним.

³¹І третій узяв її, і так само всі семеро, не залишивши дітей, повмирали.

³²А після всіх померла і жінка.

³³А в воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Адже семеро мали її за дружину».

³⁴Ісус сказав їм у відповідь: «Сини віку цього женяться і виходять заміж.

³⁵А ті, що будуть гідні досягти того віку і воскресіння з мертвих, не женяться і заміж не виходять.

³⁶І померти вже не можуть, бо вони рівні ангелам і є сини Божі, будучи синами воскресіння.

³⁷А що мертві воскреснуть, то і Мойсей показав біля палаючого куща, коли він назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.

³⁸Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо в Нього всі живі!»

³⁹На це деякі з книжників сказали: «Учителю, Ти добре сказав».

⁴⁰І вже не насмілювались питати Його ні про що.

⁴¹А Він сказав їм: «Як це кажуть, що Христос є Син Давидів?

⁴²Адже ж Давид сам говорить у книзі Псалмів: ”Сказав Господь Господу моєму: «Сиди праворуч від Мене,

⁴³доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для ніг Твоїх!»”

⁴⁴Отже, Давид називає Його Господом, як же Він син йому?»

⁴⁵І коли весь народ слухав, Він сказав учням Своїм:

⁴⁶«Остерігайтеся книжників, які люблять ходити в довгій одежі, люблять привітання на народних зібраннях, перші місця в синагогах і перші місця на бенкетах,

⁴⁷які поїдають доми вдів і лицемірно довго моляться; вони приймуть тяжчий осуд».