Read Біблія, Куліш Вiд Луки 24 Bible Online

Вiд Луки 24 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 24

¹А в перший день тижня дуже рано, несучи наготовлені пахощі, прийшли вони до гробниці і разом з ними деякі інші

²та й побачили, що камінь відвалений від гробниці.

³І ввійшовши, не знайшли тіло Господа Ісуса.

⁴І коли вони були здивовані цим, ось два мужі стали перед ними в блискучій одежі.

⁵Жінки налякались і схилили обличчя до землі, а ті сказали їм: «Чому ви шукаєте живого між мертвими?

⁶Його нема тут: Він воскрес! Пригадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галилеї,

⁷кажучи, що Синові Людському треба бути виданому в руки грішних людей, бути розп’ятим і третього дня воскреснути».

⁸І вони згадали слова Його.

⁹І вернувшись від гробниці, вони розказали про все одинадцятьом та всім іншим.

¹⁰То були Марія Магдалина, Іоанна і Марія, мати Якова, та інші з ними, які розповіли про це апостолам.

¹¹Та ці слова здалися їм вигадкою, і не повірили їм.

¹²Але Петро встав і побіг до гробниці і, нахилившись, побачив, що лежить тільки полотно, і повернувшись назад, дивувався тому, що сталось.

¹³Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус,

¹⁴і розмовляли між собою про всі ці події.

¹⁵І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними.

¹⁶Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його.

¹⁷Він же запитав їх: «Що ви, ідучи, обмірковуєте між собою, і чому ви засмучені?»

¹⁸Один з них, на ім’я Клеопа, відповів, кажучи: «Невже Ти один з прибулих у Єрусалим і не знаєш, що сталося в ньому в ці дні?»

¹⁹А Він запитав їх: «Що саме?» Вони ж розповіли Йому: «Про Ісуса Назорея, Який був Пророком, сильним у ділі та слові перед Богом і всім народом;

²⁰і як первосвященники та старійшини наші видали Його для засудження на смерть і розп’яли Його.

²¹А ми надіялись, що Він є Той, що має визволити Ізраїль. До того ж, сьогодні вже третій день, як все це сталося.

²²Але деякі жінки наші здивували нас: вони рано прийшли до гробниці,

²³та не знайшовши Його тіла, повернулися і розповіли нам, що бачили явлення ангелів, які кажуть, що Він живий.

²⁴І деякі з тих, що були з нами, пішли до гробниці і знайшли так, як розповіли жінки, але Його не бачили».

²⁵Тоді Він сказав їм: «О немудрі і повільні серцем, щоб повірити всьому, про що пророки сповіщали!

²⁶Чи не так треба було Христові постраждати і ввійти в славу Свою?»

²⁷І, почавши від Мойсея та всіх Пророків, Він пояснював їм усе сказане в Писанні про Нього.

²⁸Коли вони наблизились до села, до якого йшли, Він удавав, ніби хоче йти далі.

²⁹А вони стримували Його, кажучи: «Зостанься з нами, бо вже вечоріє та й день уже кінчається». І Він увійшов, щоб залишитись з ними.

³⁰І коли Він сидів при столі з ними, то взяв хліб, поблагословив, розламав і подав їм.

³¹Тоді очі їхні відкрились, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.

³²І вони сказали один одному: «Чи не палало серце наше, коли Він говорив з нами у дорозі, пояснюючи нам Писання?»

³³І вставши тієї ж години, вони повернулися в Єрусалим і знайшли одинадцятьох, зібраних разом, і тих, що були з ними,

³⁴які говорили: «Господь істинно воскрес і з’явився Симонові».

³⁵А вони розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали Його тоді, коли Він ламав хліб.

³⁶Коли вони ще говорили про це, Сам Ісус став посеред них і сказав: «Мир вам!»

³⁷Вони ж збентежилися та налякалися, і подумали, що бачать духа.

³⁸Але Він сказав їм: «Чому ви стривожилися? І чому такі думки входять у серця ваші?

³⁹Подивіться на руки Мої і на ноги Мої; це ж Я Сам, доторкніться до Мене і подивіться: дух не має тіла і кісток, які ви бачите в Мене».

⁴⁰І, сказавши це, показав їм руки та ноги.

⁴¹Коли вони ще не вірили з радості і дивувались, Він сказав їм: «Чи маєте тут якусь їжу?»

⁴²Вони подали Йому шматок печеної риби та стільникового меду.

⁴³Він взяв і їв перед ними.

⁴⁴І сказав їм: «Ось те, про що Я говорив вам, коли ще був з вами: ”Потрібно, щоб здійснилось усе, що написано про Мене в Законі Мойсеєвім, у Пророків та в Псалмах”».

⁴⁵Тоді відкрив їм розум для розуміння Писання.

⁴⁶І сказав їм: «Так написано, і так належало Христові постраждати та воскреснути з мертвих третього дня,

⁴⁷щоб покаяння та прощення гріхів проповідувалось в Ім’я Його між усіма народами, починаючи з Єрусалима.

⁴⁸А ви свідки цього.

⁴⁹І ось Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, аж доки не сповнитеся силою згори».

⁵⁰І Він вивів їх за місто аж до Вифанії, і, піднявши руки Свої, поблагословив їх.

⁵¹А коли Він благословляв їх, то став віддалятися від них і підноситись на небо.

⁵²Вони поклонились Йому і повернулися в Єрусалим з великою радістю.

⁵³І перебували постійно в храмі, прославляючи та хвалячи Бога. Амінь.