Read Біблія, Куліш Вiд Луки 6 Bible Online

Вiд Луки 6 - Біблія, Куліш bible

Вiд Луки 6

¹У суботу довелося Йому проходити засіяними полями і учні Його зривали колоски та, розтираючи їх руками, їли.

²Деякі ж з фарисеїв сказали їм: «Чому ви робите те, чого не належить робити в суботу?»

³Ісус сказав їм у відповідь: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли сам зголоднів і ті, що були з ним?

⁴Як він увійшов у дім Божий, взяв і їв показні хліби й дав тим, що були з ним, а тих хлібів не можна було їсти нікому, крім самих священників».

⁵І сказав їм: «Син Людський — господар і суботи!»

⁶І сталось, що іншої суботи Він увійшов у синагогу і навчав. Там був чоловік, у якого права рука була суха.

⁷А книжники та фарисеї стежили за Ним, чи не зцілить Він у суботу, щоб знайти обвинувачення проти Нього.

⁸Але Він знав думки їхні і сказав чоловікові, який мав суху руку: «Встань і вийди на середину». І він встав і вийшов.

⁹Тоді сказав їм Ісус: «Запитаю Я вас: що дозволено робити в суботу? Добро чи зло? Спасти душу чи погубити?» Вони мовчали.

¹⁰І, поглянувши кругом на всіх, сказав тому чоловікові: «Простягни руку твою!» Він так і зробив. І рука його стала здорова, як і друга.

¹¹А вони розлютилися і радилися між собою, що їм зробити з Ісусом.

¹²У ті дні Ісус вийшов на гору помолитися і пробув усю ніч у молитві до Бога.

¹³Коли настав день, Він покликав учнів Своїх і вибрав з них дванадцять, котрих і назвав апостолами:

¹⁴Симона, котрого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Іоанна, Пилипа та Варфоломія,

¹⁵Матвія та Хому, Якова Алфеєвого та Симона, званого Зилотом,

¹⁶Юду Якового та Юду Іскаріота, який потім і зрадив Його.

¹⁷І, зійшовши з ними, Він став на рівному місці, і було там багато учнів Його, і безліч народу з усієї Юдеї та Єрусалима, і з приморських місць тирських та сидонських,

¹⁸що посходилися слухати Його та зцілятися від недугів своїх, також і ті, що страждали від нечистих духів,— і зцілялися.

¹⁹І весь народ намагався доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила і зціляла всіх.

²⁰І Він, звівши очі Свої на учнів Своїх, говорив: «Блаженні вбогі духом, бо ваше є Царство Боже.

²¹Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо втішитесь.

²²Блаженні ви, коли зненавидять вас люди, і коли відлучать вас, і будуть ганьбити вас, і знеславлять ім’я ваше ради Сина Людського.

²³Радійте того дня і веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах. Бо так само робили батьки їхні з пророками.

²⁴Але горе вам, багатим, бо ви вже отримали втіху свою.

²⁵Горе вам, ситі нині, бо будете голодувати! Горе вам, що смієтесь тепер, бо будете сумувати та плакати!

²⁶Горе вам, коли всі люди будуть говорити про вас добре, бо так поводились батьки їхні з лжепророками!

²⁷А вам, котрі слухаєте, кажу: любіть ворогів ваших, чиніть добро тим, хто ненавидить вас.

²⁸Благословляйте тих, які проклинають вас, і моліться за тих, які кривдять вас.

²⁹Коли хто вдарить тебе по щоці, підстав йому другу, а хто хоче взяти в тебе верхню одежу, не борони йому взяти і сорочку.

³⁰І кожному, хто просить в тебе, дай, і від того, хто взяв твоє, не вимагай назад.

³¹І як хочете, щоб з вами поводилися люди, поводьтеся з ними так само і ви.

³²А коли ви любите тих, хто вас любить, яка вам за те вдячність? Бо і грішники люблять тих, хто їх любить.

³³І якщо ви робите добро тим, хто робить добро вам, яка вам за те вдячність? Адже грішники чинять так само.

³⁴А коли ви позичаєте тим, від кого надієтесь одержати назад, яка вам за те вдячність? Бо і грішники позичають грішникам, щоб одержати стільки ж назад.

³⁵Але ви любіть ворогів ваших, чиніть добро і позичайте, не сподіваючись нічого,— і нагорода ваша буде велика, і ви будете синами Всевишнього, бо Він добрий і до невдячних, і до злих.

³⁶Отже, будьте милосердні, як Отець ваш милосердний.

³⁷Не судіть, і вас не будуть судити; не засуджуйте, і не будете засуджені; прощайте, і вам простять.

³⁸Давайте, і дасться вам: мірою доброю, утрушеною, наповненою, натоптаною віддадуть вам у подолок. Бо якою мірою міряєте, такою відміряють і вам».

³⁹І розповів їм таку притчу: «Чи може сліпий водити сліпого? Чи не обидва впадуть у яму?

⁴⁰Учень не буває більший за вчителя свого, але, вдосконалившись, кожен буде, як учитель його.

⁴¹Чому ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у своєму оці не відчуваєш?

⁴²І як можеш сказати братові твоєму: ”Брате, дай я вийму сучок з ока твого”, коли сам не бачиш колоди у своєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду зі свого ока, а тоді будеш бачити, як вийняти сучок з ока брата твого.

⁴³Нема доброго дерева, яке приносило б плід поганий, ані дерева поганого, яке приносило б плід добрий.

⁴⁴Кожне дерево пізнається з плоду свого. Бо не збирають смокви з тернини, і винограду з чагарника.

⁴⁵Добра людина з доброї скарбниці серця свого виносить добре, а зла людина зі злої скарбниці серця свого виносить зле, бо чим переповнене серце, те говорять уста.

⁴⁶Чому ви звете Мене: ”Господи! Господи!”, а не виконуєте того, що Я кажу?

⁴⁷Кожен, хто приходить до Мене, слухає слова Мої і виконує їх, скажу вам, до кого подібний:

⁴⁸він подібний до чоловіка, котрий, будуючи дім, копав глибоко і поклав основу на камені; і коли прийшла злива, і вода ріки натисла на дім той, то не могла зрушити його, бо він був збудований на камені.

⁴⁹А той, хто слухає і не виконує, подібний до чоловіка, котрий побудував дім свій на землі без основи; і натисла на нього ріка,— і він зразу ж розвалився, і руїна дому того була велика».