Read Біблія, Куліш Повторення Закону 1 Bible Online

Повторення Закону 1 - Біблія, Куліш bible

Повторення Закону 1

¹Це слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфу, між Параном і Тофелем, і Лаваном, і Хацеротом, і Ді-Загавом,

²на відстані одинадцяти днів шляху від Хориву, по дорозі від гори Сеїру до Кадеш-Барнеа.

³Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них.

⁴Після розгрому Сигона, царя аморейського, який жив у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, який жив у Аштароті в Едреї,

⁵за Йорданом, у землі Моавській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав:

⁶«Господь, Бог наш, говорив нам на Хориві і сказав: ”Досить вам жити на горі цій!

⁷Поверніться, рушайте і йдіть на гору амореїв і до всіх сусідів їхніх, на рівнину, на гору, в долину і на південний край і до берегів моря, в землю ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Єфрату.

⁸Ось Я даю вам землю цю; підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Авраамові, Ісаакові і Якову, їм і нащадкам їхнім”.

⁹І я сказав вам у той час: ”Не можу один водити вас.

¹⁰Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви нині численні, як зорі небесні.

¹¹Господь, Бог ваших батьків, нехай розмножить вас у тисячу разів більше, ніж вас є тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам.

¹²Як же мені одному носити турботи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші?

¹³Оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими.”

¹⁴Ви відповіли мені і сказали: ”Добру справу ти наказуєш зробити.”

¹⁵І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячниками, сотниками, п’ятдесятниками, десятниками і наглядачами в колінах ваших.

¹⁶І повелів я в той час суддям вашим, говорячи: ”Вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і чужинця його.

¹⁷Не зважайте на особу в суді, як малого, так і великого вислуховуйте, нікого не бійтесь, тому що суд — справа Божа. А справу, яка буде тяжкою для вас, принесете мені, і я вислухаю її”.

¹⁸В той час я повелів вам про все, що ви повинні робити.

¹⁹І вирушили ми від Хориву, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори аморейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадеш-Барнеа.

²⁰І сказав я вам: ”Ви прийшли до гори аморейської, яку Господь, Бог наш, дає нам.

²¹Ось Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю. Йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не лякайся”.

²²Але ви всі підійшли до мене і сказали: ”Пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили землю і принесли нам звістку про дорогу, якою підемо, і про міста, в які ввійдемо”.

²³Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять чоловік, по одному від кожного коліна.

²⁴Вони пішли, піднялися на гору і дійшли до долини Ешкол, і оглянули її.

²⁵І взяли в руки свої плодів землі і принесли нам, і сповістили, сказавши: ”Добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам”.

²⁶Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого,

²⁷і нарікали в наметах ваших і говорили: ”Господь, з ненависті до нас, вивів нас із землі єгипетської, щоб віддати нас у руки амореїв і знищити нас.

²⁸Куди ми підемо? Брати наші розслабили серце наше, говорячи, що народ той численніший і вищий за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й велетнів бачили ми там”.

²⁹І я сказав вам: ”Не лякайтеся і не бійтеся їх;

³⁰Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив в Єгипті, перед очима вашими,

³¹і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви йшли, до приходу вашого на це місце”.

³²Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому,

³³Який ішов перед вами шляхом, щоб шукати місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб бачити вам дорогу, по якій іти, а вдень — у хмарі.

³⁴І Господь почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи:

³⁵”Ніхто з людей цих, з цього злого покоління, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим;

³⁶тільки Калев, син Єфуннеїв, побачить її; йому і синам його дам Я землю, по якій він проходив, за те, що він підкорився Господу”.

³⁷І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: ”І ти не ввійдеш туди;

³⁸Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею.

³⁹Діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які нині не знають ні добра, ні зла,— вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею.

⁴⁰А ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря”.

⁴¹І ви відповіли тоді і сказали мені: ”Згрішили ми перед Господом, підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш”. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо відважилися піднятися на гору.

⁴²Але Господь повелів мені сказати вам: ”Не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не побили вас вороги ваші”.

⁴³І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і в упертості своїй піднялися на гору.

⁴⁴І виступили проти вас амореї, які жили на тій горі, і проганяли вас так, як роблять бджоли, й уражали вас від Сеїру аж до Хорми.

⁴⁵І повернулися ви і плакали перед Господом, але Господь не почув волання вашого і не послухав вас.

⁴⁶І пробули ви в Кадеші багато часу, скільки часу ви там були.